Мовознавча школа з проблем синтаксису професора К. Ф. Шульжука стала відомою в Україні й поза межами передусім завдяки її очільникові. Наукову роботу він успішно поєднував із керівництвом кафедрою української мови, незмінним завідувачем якої був майже сорок років (1971–2010 рр.).

Професор К. Ф. Шульжук – автор понад 200 наукових і науково-методичних праць, орієнтованих на проблеми українського, слов’янського, зіставного мовознавства та лінгводидактики.

Викладацька і педагогічна праця професора К. Ф. Шульжука відзначена званням «Заслужений працівник освіти України» (2006 р.), Почесним знаком «Відмінник освіти України» (1998 р.), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2003 р.), дипломом лауреата нагороди Ярослава Мудрого.

Наукова, навчально-методична і просвітницька діяльність очолюваної К. Ф. Шульжуком кафедри в царині граматичних напрацювань позначена багатьма важливими віхами. У 90-их роках на кафедрі започатковано комплексну наукову тему «Актуальні проблеми синтаксису і лексикології сучасної української мови» (із 2000-го – «Функційна типологія речення в сучасній українській мові»). За комплексною граматичною темою видано посібники «Синтаксис складного речення» К. Ф. Шульжука та «Українська мова» колективу авторів – викладачів кафедри. Визначним досягненням цього періоду стало видання в 2004 р. підручника професора К. Ф. Шульжука «Синтаксис української мови для студентів вищих навчальних закладів», перевиданого 2010 року. Із 1991 року в університеті відкрито цільову аспірантуру зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. Під керівництвом професора К. Ф. Шульжука та за його активного сприяння захистили кандидатські дисертації із синтаксичної проблематики 7 аспірантів.

Першою захищеною дисертацією була наукова праця О. О. Кузьмич «Складні конструкції з послідовною підрядністю в сучасній українській мові» (Київ, 1995 р.); наступними – «Конструкції з однорідною супідрядністю в сучасній українській мові Т. М. Шкарбан (Київ, 1997 р.); «Структура складного речення в діалогічному мовленні» (на матеріалі художніх творів) Н. В. Шульжук (Київ, 1999 р.); «Складні конструкції з сурядністю й підрядністю в сучасній українській мові» С. В. Давнюк (Київ, 2001 р.); «Складнопідрядні контаміновані речення в сучасній українській мові» О. А. Козіцької (Київ, 2003 р.); «Семантико-синтаксична структура простого речення в діалогічному мовленні» (на матеріалі художніх творів) Н. П. Щербачук (Київ, 2006 р.); «Структурно-семантичні параметри складного речення в поетичному мовленні» Ю. Є. Ричагівської (Луцьк, 2009 р.).

Із 1992 року на кафедрі виходить започаткований її завідувачем збірник наукових праць «Актуальні проблеми сучасної філології: мовознавчі студії», а пізніше – збірник наукових праць «Пріоритети філологічної освіти», у яких публікують результати наукових розвідок рівненські науковці, представники мовознавчих шкіл України та зарубіжжя.

Новий етап на кафедрі розпочався з 2010 року. Він позначений цілеспрямованим дослідженням особливостей українського синтаксису на матеріалі художніх текстів класичної літератури та сучасної малої прози, творчості лауреатів Шевченківської премії. Усього за період функціювання кафедри випускниками різних освітніх рівнів захищено понад 250 дипломних проєктів із граматичної тематики.

У подальшому викладачі-граматисти працювали над поглибленим вивченням синтаксичної теорії проф. К. Ф. Шульжука, активно долучалися до праці над укладанням біобібліографічного покажчика про вченого, ознайомлювального курсу про життєпис професора, авторського спецкурсу для магістрантів «Синтаксична концепція професора К. Ф. Шульжука». На кафедрі функціюють науково-методичні семінари, проблемні групи граматичного спрямування.

Cтуденти-філологи та випускники факультету взяли активну участь у реалізації надзвичайно важливого й відповідального проєкту – історії кафедри української мови імені професора К. Ф. Шульжука, приуроченого 50-річчю кафедри та 75-літньому ювілею навчального закладу; долучилися до написання посібника, укладеного спільно з Житомирським державним університетом імені Івана Франка на матеріалі творів Тараса Шевченка.

У різні роки ВАК України визначала кафедру як провідну установу на захисті докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.02.01 – українська мова, 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова). Члени кафедри – граматисти підтримують тісні зв’язки з Інститутом модернізації змісту освіти, Інститутом української мови НАН України, МОН України, провідними науковцями держави та зарубіжними лінгвістами, брали участь у роботі спеціалізованих вчених рад і виступали офіційними опонентами на захисті дисертацій із граматичної проблематики.

Науковці плідно працюють над укладанням власних навчально-методичних посібників із синтаксису, якими активно послуговуються студенти й учні загальноосвітніх навчальних закладів області.

Викладачі кафедри – постійні члени журі, експерти, консультанти учнівських олімпіад з української мови і літератури обласного та заключного етапів, ІІІ етапу мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, тренувальних зборів із питань синтаксису під час підготовки команди до IV етапу учнівської олімпіади з української мови та літератури, керівники гуртків обласного відділення МАН.

Шестеро колишніх аспірантів проф. К. Ф. Шульжука продовжують працювати на кафедрі, що носить його ім’я. Їхня праця оцінена високими державними відзнаками: грамотами й почесними грамотами МОН України, знаком «Відмінник освіти України», грамотами Рівненської ОДА та обласної ради, знаком «Наукова плеяда» тощо. Ураховуючи внесок граматистів кафедри до національної скарбниці синтаксичної теорії і практики, відомості про них увійшли до енциклопедичного словника-довідника «Українська граматика в іменах» (2013).

Професор К. Ф. Шульжук залишив помітний слід у вченні про граматичний лад української мови, а вітчизняна лінгводидактика завдяки його невтомній праці збагатилася низкою досконалих підручників і посібників.

На кафедрі української мови сформувалася неологічна школа – колектив докторів та кандидатів філологічних наук, аспірантів, яких об’єднали спільні наукові інтереси – системний різноаспектний аналіз авторських лексичних новотворів в українській поезії ХХ – ХХІ ст.; теоретичні та прикладні аспекти індивідуально-авторської неографії. Фундатор і керівник неологічної школи – Галина Миколаївна Вокальчук, доктор філологічних наук, професор, автор понад 200 наукових праць.

У межах наукової школи розробляються такі проєкти:

• формування електронного ресурсу «Словник авторських лексичних новотворів в українській поезії ХХ – ХХІ ст.»;
• укладання персональних словників авторських лексичних новотворів провідних українських поетів;
• масштабний психолінгвістичний експеримент «Авторські неологізми Т. Г. Шевченка»;
• укладання «Словника українського спротиву (неологія доби російської агресії)».

Під керівництвом проф. Г. М. Вокальчук успішно захищено дисертації з неології:

1. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори в поезії Василя Барки: семантика, функції, прагматика : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2009.
2. Гаврилюк Н. В. Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20–30-х років ХХ століття : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2010.
3. Максимчук В. В. Новотвори поетів Рівненщини середини ХХ – початку ХХІ століття: семантика і лексикографічна інтерпретація : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2014.
4. Семенюк О. В. Лексичні новотвори Павла Тичини: структура, семантика, лексикографічно-часові параметри : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2015.
5. Радько О. Г. Індивідуально-авторські назви статичних ознак в українській поезії ХХ сторіччя : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2017.

Результатом діяльності наукової неологічної школи є опубліковані монографії, посібники, словники:

1. Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект) : монографія / за ред. А. П. Грищенка. Рівне : НВЦ «Перспектива», 2004. 524 с.
2. Вокальчук Г. М. „Я – беззразковості поет” (словотворчість Михайля Семенка) : монографія. Рівне : Перспектива, 2006. 201 с.
3. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки (семантико-дериваційний та  лексикографічний аспекти)  /  за ред.  Г. М. Вокальчук. Рівне : Видавництво Олега Зеня, 2007. 136 с.
4. Вокальчук Г. М. Словотворчість українських поетів ХХ століття : монографія / відп. ред. С. Я. Єрмоленко. Острог : Національний університет «Острозька академія», 2008. 536 с.
5. Проблеми й перспективи авторської лексикографії. «Регіональний» словник поетичних неолексем (Рівненщина). – 2-ге вид., випр. і доповн. / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2008. 200 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 1).
6. Київські неокласики: словотворчість / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2009. 216 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 2).
7. Словотворчість шістдесятників. Ліна Костенко. Микола Вінграновський / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2010. 178 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 3).
8. Словотворчість шістдесятників. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Григорій Чубай / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2010. 492 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 4).
9. Мовотворчість Павла Тичини у дзеркалі третього тисячоліття / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2011. 268 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 5).
10. Неологічні назви осіб у сучасних слов’янських мовах : монографія / Вокальчук Г. М., Архангельська А. М., Стишов О. А. та ін. ; відп. ред. Г. М. Вокальчук. Рівне ; Оломоуць : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2011. 356 с. (Лексикографічна серія «Українська індивідуально-авторська неографія» ; вип. 6).
11. Максимчук В. В. Словотворчість сучасних поетів Рівненщини : монографія / за ред. Г. М. Вокальчук. Острог : Вид-во НаУ «Острозька академія», 2015. 386 с. (Лексикографічна серія „Українська індивідуально-авторська неографія” ; вип. 7).
12. Вокальчук Г. М. Неологія Тараса Шевченка: лексикографічна інтерпретація. Територія мови Тараса Шевченка : монографія / за ред. С. Я. Єрмоленко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. С. 212 – 289; 328 – 331.
13. Вокальчук Г. М., Радько О. Г.      Індивідуально-авторські прикметники в поетичному дискурсі ХХ–ХХІ сторіч (лексикографічний аспект) : монографія. Луцьк : Вид-во «Терен», 2017. 388 с. (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 8).
14. Вокальчук Г. М., Савицька К. А., Вокальчук Є.Л. Авторська неологія поетів Рівненщини. Валентина Люліч і Наталія Демедюк : навч. посібник [відп. ред. Г. М. Вокальчук]. Рівне: Волинські обереги, 2023. 56 с. (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 9).

У 2017–2022 роках представники неологічної школи працювали над комплексною науковою темою «Українська неологія: індивідуально-авторський і лінгвокультурологічний виміри», зареєстрованою в УкрІнтеі (державний реєстраційний номер 0117U005247). Унаслідок реалізації завдань, передбачених у процесі опрацювання теми, отримано результати, важливі для світової та вітчизняної науки: 1) суттєво поповнено українську словникову базу; 2) у науковий обіг введено новий неологічний матеріал, що сприятиме об’єктивізації результатів подальших досліджень із лексикології, стилістики, лексикографії, українознавства, історії української мови тощо; 3) створення навчальних посібників із неології та неографії сприятиме розвиткові вітчизняної лінгводидактики; 4) обмін досвідом у галузі неологічних досліджень із зарубіжними вищими навчальними закладами й науково-дослідницькими установами сприяє популяризації неолого-неографічної дослідницької праці в Україні та в слов’янській лексикографічній і лінгвокультурологічній царині. Значущість отриманих результатів неолого-лінгвокультурологічних досліджень полягає в тому, що вони сприятимуть розвиткові теорії української неології, ідіостилістики, лінгвокультурології, української письменницької лексикографії, зокрема індивідуально-авторської неографії. Наслідком пошуково-дослідницької роботи є введення в науковий обіг результатів аналізу авторських неологізмів письменників ХІХ–ХХІ ст., результатів вільного асоціативного експерименту «Авторська неологія Т.Г. Шевченка» (у психолінгвістичному аспекті словотворчість фундатора української літературної мови досліджена вперше в українському мовознавстві), а також результатів мово- і словотворчості українського народу, простимульованої екстралінгвальними чинниками, насамперед російсько-українською війною. Завдяки оприлюдненню і популяризації результатів науково-дослідницької роботи у науковий обіг введено значний за обсягом корпус розмаїтого за семантикою і специфічного за формою нового лексичного матеріалу. Це уможливлює поглиблення уявлень і знань носіїв мови про невичерпний словотвірний потенціал української мови, увиразнює усвідомлення шляхів і способів поповнення лексичного ресурсу мови за рахунок самобутніх мовних засобів, дає змогу визначити авторство окремих номінативних одиниць, що увійшли до складу національного лексикону. 

Неологічна школа проф. Г. М. Вокальчук

Мовознавча школа професора К. Ф. Шульжука