Аксьонов Олександр Борисович  (25.05.1966 р.  м. Оренбург  Росія) – викладач, виконавець, диригент. Відмінник освіти України (2009).

Навчався у  Дубенському культурно-освітньому училищі на відділі народних інструментів по класу баяна Симончука В.І. (1980-1984 р.р.); Рівненському державному інституті культури на кафедрі  оркестрового диригування,  по класу баяна та диригування доцента Степанова О. Ф. (1985-1989р.р.).

З 1984 р. працював концертмейстером танцювального та хорового колективів у Будинку культури ДОКу  с. Смига, Дубенського району, пізніше концертмейстером заслуженого ансамблю танцю України “Полісянка” та  самодіяльного народного хору “Верес”  Рівненського міського Будинку культури.

З 1985 по 2005 р. був учасником ансамблю народної музики «Наспів», керівник  заслужений працівник культури України Забута Б.І.

З 1987 р. працював концертмейстером кафедри хореографії Рівненського державного інституту культури. За період роботи на кафедрі очолював ансамбль народної музики,  створеного з метою музичного супроводу ансамблю народного танцю “Візерунки”. За цей період Аксьоновим О.Б. було створено музичні обробки до хореографічних композицій: “Привітальний”, “Молодіжна кадриль”, “Козачок”, “Крутях”, “Сопілкарі”, “Дуботанець”, “Краков'як”, “Молдавська сюїта”, “Кривуляк”, “Іспанський танець”, “Калмицький танець”, “Гопак” та ін.

Під час роботи на кафедрі працював за сумісництвом концертмейстером зразкового хореографічного ансамблю “Дружба” Рівненського міського Палацу дітей та молоді, а згодом (з 1997р.) керівником народного молодіжного оркестру  народної музики ПДМ м. Рівне, де створив цілу низку  музичних доробок.

За період творчої діяльності Аксьонов О.Б. неодноразово був нагороджений за вагомий особистий внесок у розвиток позашкільної освіти, за високий професіоналізм, за відродження та розвиток українського мистецтва,  за плідну працю на кафедрі та підготовку висококваліфікованих спеціалістів Почесними грамотами та подяками РДГУ,  міської, та обласної адміністрацій. У 2005 році був нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Бабич Марія Михайлівна (29.05.1959 р., смт. Зарічне Рівненської обл.) – старший викладач. Лауреат конкурсу “Кращий куратор 2003 року”.

У 1983 р. закінчила Рівненський державний інститут культури за фахом “керівник оркестру народних інструментів”.

З 1983 по 1986 р. працювала викладачем відділу народних інструмен­тів у Чернівецькому культурно-освітньому училищі; з  1986 по 1994 р. – старшим лаборантом кафедри народних інструментів Рівненського державного інституту культури; з 1994 р. – викладачем, старшим викладачем (2006) кафедри фольклору та народного співу РДІК, кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. З 2002 по 2008 р. – заступник декана факультету музичної мистецтва з виховної роботи.      Збирає та досліджує музичний фольклор Південної Пінщини. За вагомі та плідні здобутки у педагогічній та навчально-виховній роботі Марія Михайлівна була відзначена грамотами деканату, ректорату, Міністерства культури та туризму України.

Бабчук Мирослав Михайлович  (26.08.1962р., смт. Делятин, Надвірнянського р-ну, Івано-Франківської обл.) – відомий спеціаліст народно-оркестрового мистецтва, аранжувальник, талановитий виконавець на  маловідомих музичних інструментах (телинка, дводенцівка, окарина, бугай, ліра, кобза, фрілка, най, гуцульське ребро, козобас,бубон, дримба, ліра, цимбали, трембіта). Заслужений артист України (1997). Початкову музичну освіту здобув у Делятинській ДМШ Івано-Франківської обл.  по класу баяна (1972-1977р.р.). Закінчив Коломийське музично-педагогічне училище Івано-Франківської обл. (1977-1980р.р.), Рівненський державний інститут культури (1984-1988р.р.).

Барвік-Карпатський Сергій Григорович (22.06.1951р., м. Макіївка  Донецької  обл.) – баяніст, педагог, виконавець, композитор. Заслужений артист України (2004), член Національної всеукраїнської  музичної спілки, секретар правління міжнародної асоціації діячів естрадного мистецтва, секретар правління Творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України”, голова Закарпатського обласного відділення Творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України”, директор та музичний керівник Міжнародного конкурсу-фестивалю мистецтв “Закарпатський Едельвейс”, лауреат Міжнародних конкурсів джазової, естрадної та популярної музики.         

Закінчив Макіївську ДМШ №1 Донецької обл. (1966р.); курси хормейстерів-баяністів при Харківському обласному центрі народної творчості клас Л.М. Горенка (1967р.).  Навчався в Донецькому культосвітньому училищі (1967-1969 р.р.), Луцькому  училищі культури і мистецтв (1974р.), Рівненському державному інституті культури (1985р.).

З 1969 по 1971р. працював концертмейстером заслуженого ансамблю танцю України "Зарево" (м. Донецьк); з 1971 по 1973р. – концертмейстер ансамблю пісні і танцю Хмельницької філармонії "Подолянка"; з 1976 по 1978р. – музичний керівник естрадної групи тріо “Мареничів” Волинської обласної філармонії; з 1978 по 1984 р. – начальник військового оркестру (Чехословаччина);  з 1984 по 1986р. – керівник оркестру народного ансамблю танцю "Радість" Хмельницького заводу "Катіон"; з 1986 по 1988р. – керівник оркестрової групи Чернігівського народного хору обласної  філармонії; з 1988 по 1990р. – концертмейстер, викладач, керівник оркестру Рівненського державного інституту культури; з 1990 по 1996 р. – концертмейстер заслуженого Закарпатського народного хору обласної філармонії; з 1993 по 2004р. – соліст-інструменталіст ансамблю готельно-туристичного комплексу "Інтурист Закарпаття"; з 2004 по 2005 р. – на посаді доцента кафедри музичної педагогіки Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту; з 2005 доцент кафедри інструментального мистецтва Мукачівського державного університету.

Лауреат міжнародного фольклорного фестивалю-конкурсу (м. Софія Болгарія, 1976р.),  у 2005 р. – сольний виступ в українському музичному салоні (м. Москва, Росія),  2006 р.– став лауреатом і володарем Великого Кубка IV-го  Московського міжнародного фестивалю "Гармоника – душа России", 2007 рік – дипломант міжнародного конкурсу акордеоністів-виконавців “AccoHoliday-2007” (м. Київ, Україна),  2008 р. – лауреат і володар кубка “Кришталевий акордеон” на VІ-му Московському міжнародному фестивалі "Гармоника – душа России".

У складі концертних груп, як соліст виступав у Білорусії, Україні, Росії, Польщі, Болгарії, Австрії, Німеччині, Угорщині, Румунії, Італії, Словаччині, Чехії, Франції та ін.

Автор понад 100 музичних обробок, оркестровок і аранжувань народних мелодій, інструментальних п'єс та вокально-хорових творів.

Член журі всеукраїнських та міжнародних конкурсів та учасник заключних Гала-концертів. У його репертуарі авторські обробки і аранжировки популярної, класичної, естрадної та джазової музики, композиторів Європи і Латинської Америки. Закарпатською ОДТРК знято три фільма про творчість заслуженого артиста України Сергія Барвіка-Карпатського. У 2007р. Укртелефільмом знято фільм “Грає – Сергій Барвік-Карпатський”.

Автор наукових статей, публікацій у фахових виданнях, здобувач Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського, тема: “Джазова імпровізація на акордеоні”.

Дітчук Михайло Гнатович (19.01.1952 р., с. Балучани Буського р-ну Львівської обл.) – викладач, збирач і записувач фольклору. Відмінник народної освіти України (1987).

У 1971 р. закінчив Львівське державне музично-педагогічне училище; у 1979 р. – Рівненський державний інститут культури.

З 1979 р. – керівник фольклорного ансамблю “Кобзарик” Рівненської школи-інтернату для сиріт і напівсиріт. Керівник фольклорного колективу “Уляночка” Рівненської ДМШ № 2.

Записав, розшифрував і пропагує з дитячими фольклорними колективами кращі зразки народної пісні на обласних та всеукраїнських фестивалях і святах, зокрема: веснянково-обрядові та родинно-побутові цикли.

Забута Борис Ілліч (29.06.1947 р., м. Шепетівка Хмельницької обл.) – викладач, диригент, композитор, виконавець. Заслужений працівник культури України (1990), член обласної асоціації композиторів всеукраїнської музичної спілки (1992).

Навчався у Шепетівській ДМШ Хмельницької обл. по класу баяна (1960-1962 р.р.); Рівненському державному музичному училищі по класу баяна Глотка Г.М., кваліфікація: керівник оркестру, викладач музичної школи (1962-1966 р.р.); Рівненському державному інституту культури на кафедрі народних інструментів по класу баяна доц. Жевченка Л.В. (1977-1981 р.р.).

У 1969 р. Борис Забута був прийнятий на роботу у Рівненський міський будинок  культури на посаду концертмейстера, у 1973 р. ним створено ансамбль народної музики "Наспів", а у 1995 р. - вокально-інструментальне тріо "Срібна терція". Обидва колективи удостоєні почесного звання "Народний". Народні  колективи "Наспів" та "Срібна терція" під орудою Забути Б.І. представляли Україну на багаточисленних мистецьких фестивалях та конкурсах як за кордоном (понад 40 поїздок), так і в Україні.

Народний ансамбль народної музики "Наспів" відзначений дипломами лауреата Виставки досягнень народного господарства СРСР (Москва), оглядів-конкурсів художньої самодіяльності СРСР та України, фольклорних фестивалів та Днів української культури у Болгарії, Югославії, Угорщині, Німеччині, Польщі, Словаччині, Молдові, Італії, Іспанії, Білорусії, Росії, Вірменії тощо, незмінний учасник творчих звітів майстрів мистецтв та народних колективів Рівненщини. За музику до танців Б.Забута відзначений журі Всеукраїнського хореографічного конкурсу ім.П.Вірського, його аранжування відмічені дипломом Відкритого міжнародного рейтингу "Золота фортуна", а внесок колективу у скарбницю музичної культури України відзначено Почесними грамотами і дипломами   органів влади, творчих спілок і об"єднань, нагородами центрів культури української діаспори. Виступи ансамблю записані і транслюються на УРТ у програмі "Народна музика", РТРК "З невичерпної криниці", інших. Танцювальна музика Б.Забути опублікована у низці репертуарних збірок, навчальних посібниках І.Ю.Аксьонової "Лексика народно-сценічного танцю Волинського Полісся", В.М.Годовського "Танці Полісся". Борис Забута здійснював художнє керівництво колективом до 2006 року.

Творча діяльність ансамблю знайшла своє відображення у монографіях Анатолія Дацкова "Творчих щедрот оберіг" та "Цим і живу…Мистецький портрет Бориса Забути".

З 2005 р. Забута Б.І. працює викладачем, концертмейстером кафедри хореографії Рівненського державного гуманітарного університету.

За високу художньо-виконавську, композиторську, просвітницьку діяльність, вагомий внесок у відродження національної культури він нагороджений: Почесними грамотами представника Президента України, Рівненської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної Ради, Рівненського міського голови, обласного та міського управлінь культури; обласного відділення Національної музичної спілки України; обласного Центру народної творчості та ін.

Лисюк Володимир Леонтійович (3.04.1953 р., м. Ковелі Волинської обл.) – баяніст, диригент, громадський діяч. Заслужений працівник культури України (2008).

Навчався у Луцькому культурно-освітньому училищі, (1968-1971р.р.); Рівненському культурно-освітньому факультеті Київського державного інституті культури ім.О.Є.Корнійчука за спеціальністю клубного працівника вищої кваліфікації (1971-1976р.р.). З 1975 р. почав працювати у Луцькому обласному управлінні культури. Вже на першій своїй посаді старшого інспектора по клубах здобув авторитет кваліфікованого  спеціаліста, вмілого організатора клубної роботи, комунікабельної і товариської людини.

У 30-річному віці Володимир Леонтійович був призначений на посаду заступника начальника обласного управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації.  Працюючи 20 років на цій посаді він заслужив повагу людей, з якими працював, закріпив за собою авторитет хорошого організатора культурно-мистецьких заходів. Саме в цей час - час піднесення національної свідомості, проголошення незалежності, відродження української національної культури - Волинь стала місцем проведення багатьох фестивалів українського мистецтва.

Міжнародний фестиваль українського фольклору “Берегиня” став традиційним для обласного центру Волині і популярним в багатьох країнах світу, як свято української душі,  який  збирає представників з усіх куточків України, а також українців Литви, Латвії, Естонії, Росії, Молдови, Білорусі та інших країн. У тому, що ці фестивалі завжди проходять на високому художньо-мистецькому і організаційному рівні, є заслуга Володимира Леонтійовича.

У 2003 році В.Л.Лисюк був призначений на посаду начальника управління культури і туризму  Волинської облдержадміністрації. Як директор-розпорядник Володимир Леонтійович забезпечив високий організаторський рівень фестивалю “Берегиня” у 2007 р. Він був художнім керівником великих мистецьких заходів: творчого звіту майстрів мистецтв і художніх колективів Волинської області в Національному палаці культури “Україна” – “Дзвенить струна пісенної Волині” (Київ, 2003), заключного концерту творчих звітів районів і міст області, присвячених 60-річчю визволення України від фашистських загарбників (Луцьк, 2004). За його участю проведені Всеукраїнська культурно-мистецька і громадсько-політична акція “Рушник національної єдності”, музичні фестивалі “Стравінський і Україна”.

Велику увагу Володимир Леонтійович надає питанням поліпшення стану матеріально-технічної бази, ліквідації неповної зайнятості працівників сільських культурно-освітніх установ, є ініціатором цільових програм з розвитку та підтримки культури і туризму області. В.Л.Лисюк – автор статей в газетах та журналах  волинського краю.

Мельник Ярослав Миколайович (28.05.1956р., с. Підгірки Калуського району Івано-Франківської обл.) – відомий спеціаліст у галузі культурно-освітньої роботи, баяніст, диригент. Заслужений працівник культури України (1996).

Початкову музичну освіту здобув у Самбірському культурно-освітньому училищі Львівської обл. (1971-1975р.р.); закінчив Рівненський державний інститут культури за спеціальністю: культурно-освітній працівник, керівник оркестру народних інструментів, клас баяна, диригування проф. Димченка С.С. (1975-1979р.р.).

Після закінчення ВНЗ (1979 р.) працював методистом обласного центру народної творчості, заступником директора обласного театру ляльок,  першим заступником начальника Рівненського обласного управління культури, начальником управління культури Рівненської  облдержадміністрації.  З 2005 по 2007 роки працював консультантом голови Рівненської обласної ради, заступником начальника організаційного відділу виконавчого апарату Рівненської обласної ради. У квітні 2007 р. розпорядженням голови облдержадміністрації призначений на посаду начальника управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації.

За час роботи Мельник Я.М. проявив себе здібним, висококваліфікованим керівником та організатором культосвітньої роботи.

Завдяки його особистим зусиллям в області збережено мережу закладів культури та їх кваліфіковані кадри. Під його безпосереднім керівництвом в області пройшло об’єднання публічних і шкільних бібліотек та створення культурно-дозвіллєвих комплексів. Започатковано проведення важливих мистецьких проектів: міжнародних фестивалів “Котилася торба...”, “Світ дивовижний органу”, всеукраїнських фестивалів: козацької пісні “Встань козацька славо, засвіти знамено!”, хорового співу “Весняні дзвіночки” т. ін.

Мельник Я.М. був керівником проекту чотирьох творчих звітів майстрів мистецтв та аматорських колективів Рівненщини у м.Києві, які здобули високу оцінку фахівців, з його ініціативи в області засновано обласні мистецькі премії ім.Світочів, ім.Г.Жуковського, ім.Г.Леончук, ім. І.Свєшнікова, у галузі театрального мистецтва та надання грандів творчій молоді, стипендій провідним діячам культури і мистецтва.

Мостовий Сергій Віталійович Народився 13.02.1986 р. у місті Чернівці. Навчався у Новодністровській ДМШ, з 1998 по класу акордеону міста Новодністровськ, Сокирянського району, Чернівецької області, яку закінчив 2003р. З третього курсу (2005р.) продовжив навчання по класу цимбалів у Народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв, професора - Святослава Філімоновича Мельничука.

У 2008 р, по закінченні РДГУ отримав диплом за спеціальністю «Музичне мистецтво» та здобув кваліфікацію викладача, артиста оркестру (ансамблю), диригента оркестру народних інструментів, концертного виконавця. 

Поліщук Юрій Миколайович (06.12.1966 р. м. Луцьк, Волинської обл.) – викладач по класу гітари, виконавець.

Навчався в Рівненському державному інституті культури по спеціальності “Культурно-освітня робота”, здобув кваліфікацію: культосвітній працівник, керівник самодіяльного оркестру народних інструментів  (1984-1990 р.р.).

З 1989 р. – керівник музичного гурту “Чорні черешні”, який був переможцем всеукраїнських та міжнародних фестивалів та конкурсів (Німеччина, Франція, Польща, Греція, Білорусія та Росія).

З 1990 по 1993 р. – вчитель по класу гітари м.Рівне ДМШ № 2; з 1998 по  2004 р. – викладач кафедри естрадної музики Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

Торчик Віктор Григорович (27.04.1948 р., смт. Степань Сарненського р-ну, Рівненської обл.) – викладач, композитор, диригент. Заслужений працівник культури України (1999), лауреат обласної мистецької премії ім. Г. Жуковського (2000).

Після закінчення Степанської загальноосвітньої школи  навчався в Житомирському музичному училищі,  а згодом , в 1977 році закінчив Рівненський культурно-освітній факультет Київського державного інститут культури ім.О.Є.Корнійчука.

Десять років очолював рідну Степанську музичну школу.

З 1982 по 1998 р. – обирався депутатом  п’ятьох скликань Сарненської районної ради. З 1986 по 2009 р. -  незмінно очолював відділ культури і туризму Сарненської райдержадміністрації. У 1998 р. –  Віктора Григоровича прийнято до Національної всеукраїнської музичної спілки України.

2000 р. – дві пісні на слова місцевих авторів В.Петренко та Т.Корнійчук стали переможцями всеукраїнського конкурсу на написання пісні про курортне місто Трускавець.

2003 р. - спільно з автором слів В.Петренко створено Гімн Сарненського району.

2004 р. – випущена аудіо касета авторських творів у виконанні заслуженої артистки України Наталії-Марії Фарини.

2006 р. – випущена нотована авторська збірка ,,Краса і мудрість і любов” з творами для оркестру народних інструментів,народних хорів, окремих виконавців, вокальних ансамблів.

2007 р. – Віктор Торчик переможець загальноміського рейтингу ,,Гордість міста” у номінації ,,Кращий письменник, поет, композитор”.

2009 рік – випущено студійний авторський професійний CD – альбом ,,Сніг останньої любові”.

Віктор Григорович був ініціатором запровадження в районі доброчинної акції ,,Творим добро для себе “.

В даний час  Торчик В.Г .прцює керівником та диригентом народного аматорського хору районного будинку культури   і з власної ініціативи займається науково – пошуковою роботою по відродженню місцевих звичаїв, традицій, обрядів. Ним відзнято і зафіксовано 36 місцевих обрядів. Випущена збірка ,,Коровайні мотиви Сарненщини”.

Федоров Ігор Анатолійович (20.12.1962 р., м. Рівне) – викладач по класу сопілки. Лауреат республіканського конкурсу виконавців на народних інструментах (Івано-Франківськ, 1988).

У 1985 р. закінчив Рівненський державний інститут культури, клас доц. Яремка Б.І.

Керівник народного самодіяльного ансамблю народної музики Острозького РБК Рівненської обл.

В репертуарі: твори традиційної сопілкової музики, обробки пісенно-інструментальних мелодій, оригінальні сопілкові п’єси українських композиторів, зокрема, “Наспів” В.Шумейка, “Концертна полька та фантазія” на теми гуцульських мелодій В.Попадюка, “Казка” М.Корчинського, гаївки та полька “Лужанка” І.Федорова.

Цимбалюк  Анатолій Віталійович (19.08.1975р., м. Рівне) – викладач, виконавець, диригент.

Навчався у Рівненській ДМШ № 1 ім. М.В.Лисенка по класу гітари Іванова Ю.П. (1986-1990,); Рівненському музичному училищі по класу гітари Бабака Р.І. (1990-1994р.р.); Рівненському державному інституті культури по класу гітари Рогашка С.В., диригування – Горіної Л.І. (1994-1999р.р.).

З 1993 р. працює на посаді викладача по класу гітари в Рівненській ДМШ № 1 ім. М.В.Лисенка.

З 1999 р. працює викладачем-сумісником на кафедрі естрадної музики РДГУ.

Цимбалюк А.В. є співорганізатором і заступником директора з координаційних питань Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Шоу – Західний регіон».

З 2005 р.  –  голова профкому первинної профспілкової організації  Рівненської ДМШ № 1 ім. М.В.Лисенка.

З 2006 р. – отримав звання старшого викладача. З 2010 р. – член обкому профспілки працівників культури.

1989-1990 р.р.  -  переможець шкільних та регіональних конкурсів солістів-інструменталістів серед учнів музичних шкіл.

1988-1990 р.р. – учасник зразкового фольклорного ансамблю “Веснянка”.

1993-2004 р.р. – учасник дуету гітаристів, квартету гітаристів, ансамблю гітаристів, ансамблю народних інструментів викладачів Рівненської ДМШ № 1 ім. М.В.Лисенка.

У складі ансамблів народної музики “Джерело” та “Калина” – учасник міжнародних фестивалів у Швеції (1999),  Польщі (2004-2010р.р.), Австрії (2005-2007р.р.).

З 2007 р. – учасник творчих колективів, що діють при товаристві Польської культури ім. В.Реймонта в м. Рівне.

Учні класу старшого викладача Цимбалюка А.В. неодноразово ставали переможцями та лауреатами  регіональних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів: Подранецький Д., Смірнов М., Гоч О., Кутєпов І.  Серед кращих випускників, які навчаються у ВНЗ: Кравчук М., Гоч О., Кутєпова А. – навчаються в Інституті мистецтв РДГУ, Смірнов М.  – у Київському університеті культури і мистецтв, Подранецький Д. –  у Київській Національній музичній академії  ім. П.І.Чайковського.

Яков’як Василь Петрович (06.03.1975р., с. Голосків, Коломийського р-ну, Івано-франківської обл.)   - талановитий цимбаліст, методист.

Початкову освіту здобув у Голосківській восьмирічній школі (1982-1990 р.р.). Закінчив Калуське державне училище культури (1990-1994р.р.); кафедру народних інструментів факультету музичної творчості Рівненського державного гуманітарного університету (1994-1999р.р.). Ще будучи студентом РДГУ у 1997 р. був запрошений на роботу в ансамбль народної музики “Візерунок” Тернопільської обласної філармонії.

За досягнуті творчі успіхи та значний внесок у справу пропаганди українського народного мистецтва Василь Яков’як – артист ансамблю народної музики “Візерунок” Тернопільської філармонії неодноразово нагороджувався подяками міського голови м. Тернополя, грамотами Міністерства культури і туризму України, Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільської обласної ради.

У 1973 році кафедру очолив досвідчений музикант, композитор, художній керівник Рівненської обласної державної філармонії, старший викладач Л.В.Жевченко. Виконавська, педагогічна і композиторська діяльність Л.В.Жевченка помітно сприяє розвиткові народної інструментальної музики в нашому краї. Він написав понад 50 оригінальних музичних творів, до 30 обробок та аранжувань для баяна, ансамблів, хорів і оркестрів.

 У 1981 році очолити кафедру запросили доцента О.О.Гериновича. Олександр Олександрович. Геринович зумів спрямувати роботу свого підрозділу в правильному напрямку, За час керівництва кафедрою два викладачі закінчили асистентуру–стажування з дириґування при Ленінградському інституті культури ім. Н. Крупської. Ставлення О. Гериновича до роботи було прикладом для інших завідуючих  кафедр інституту.

Окремою ділянкою роботи О. Гериновича на Рівненщині була концертна діяльність. На кафедру оркестрового дириґування приймали студентів зі таких  спеціальностей: баян, домра, скрипка, бандура, віолончель, акордеон. В цей період на кафедрі функціонували такі колективи: оркестр українських народних інструментів, народний та камерний оркестри. Останній створив і очолив Олександр Олександрович.Неодноразово з цим колективом виступав як соліст скрипаль Кирило Стеценко ― онук композитора Кирила Стеценка.

Пипченко В.В. - завідуючий кафедрою оркестрового диригування Рівненського державного інституту культури (1987-1991р.р.).Підготував більше 120-ти керівників оркестрів народних інструментів, які були переможцями міжнародних та республіканських конкурсів і успішно працюють у різних закладах культури, мистецтва та освіти України.

Депо Богдан Володимирович (17.09.1944р., с. Конюхи (нині Польща) – 23.03.1992р., м. Рівне) – викладач, диригент, концертний виконавець, громадський діяч. Народний артист України (1990). Очолював кафедру з 1991 по 1992 рік.

Марцинковський Святослав Леонтійович (17.03.1946 року, с. Хрінники, Рівненської області) – викладач по класу скрипки, диригент. Заслужений працівник культури України (1999), відмінник освіти України  (1999), лауреат премії ім. М. Лисенка (1999) та М. Смотрицького (2000).

Працював викладачем, керівником оркестру кафедри народних інструментів Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (1973-2000), доцент (1989),  професор (2000). За 40 років педагогічної роботи підготував 177 випускників-диригентів українського  народного оркестру, інструментальних ансамблів та викладачів фахових дисциплін. Серед них: 12 спеціалістів вищої кваліфікації, удостоєних державних почесних звань, лауреатів і дипломатів міжнародних  та всеукраїнських  конкурсів, оглядів, фестивалів.

Понад  25 років очолював творчі колективи, як оркестр українських народних інструментів, камерний та симфонічний оркестри, інструментальні ансамблі. Значна концертна діяльність, виступи по телебаченню, записи на радіо сприяли розвитку українського народного оркестрового виконавства.

Степанов Олександр Федорович (20.10.1950  р.,  м.Луганськ  –  06.09.2009 р. м.Рівне) – відомий фахівець народно-інструментального мистецтва, викладач по класу баяна, диригент, концертний виконавець. Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1999), заслужений діяч мистецтв України (2009), лауреат міжнародних, всеукраїнських  конкурсів та фестивалів.

З 1975 р. – викладач кафедри народних інструментів Рівненського культурно-освітнього факультету Київського державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука. З 1992 р. – доцент кафедри народних інструментів Рівненського державного інституту культури, а з 1998 р. – Рівненського державного гуманітарного університету. З 1981 по 1998 р. – керівник та диригент оркестру народних інструментів, організатор оркестрової групи колективу народного танцю кафедри хореографії РДІК (1989), засновник ансамблю народної музики при Рівненській обласній філармонії “Гердан” (1998). З 1992 по 2009 р. – художній керівник і диригент лауреата міжнародних фестивалів та оглядів, ансамблю народної музики “Мереживо” РДГУ. Художніми колективами за участю та під керівництвом О.Ф.Степанова було дано біля 60 афішних концертів, його студентами-виконавцями здійснено 8 сольних творчих звітів. З 2000 по 2009 р. – завідувач кафедрою народних інструментів Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

Багрій (Чичановська) Наталія Федорівна (26.07.1971р., с. Костянтинівка Мелітопольського р-ну Запорізької обл.) – викладач по класу бандури, вокалу. Дипломант міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г.Хоткевича (Київ, 1993). Навчалася у Дніпропетровському музичному училищі ім. М.І.Глінки по класу бандури  Л.С.Воріної (1986-1990р.р.); Київському національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова по класу ст. викл. Петренко В.Я. (1990-1995р.р.).По закінченні ВНЗ працювала викладачем по класу бандури музично-педагогічного факультету Мелітопольського державного педагогічного інституту; з 2000 р. – викладач по класу бандури, вокалу на кафедрі народних інструментів Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.            У 2006 р. закінчила аспірантуру Київського національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Лауреат регіонального конкурсу бандуристів (Кривий Ріг, 1989, І премія), володар Гран-прі І всеукраїнського конкурсу бандуристів України (Луцьк, 1991), лауреат міжнародного фестивалю української народної пісні та фольклору в складі тріо бандуристок “Купава” (Білгород-Дністровський, 1993, І премія); І місце у творчому конкурсі студентів з нагоди 180-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка (Київ, 1994).

Боднар Любов Андріївна (15.02.1951 р., м. Нестерів) – диригент,  провідний викладач-методист по питанню домрового виконавства.

Закінчила Нестеровську музичну школу (тепер Жовківська школа мистецтв) клас викладача Васьківа П.І. (1967р.); народний відділ Дрогобицького музичного училища, клас домри та диригування Свердлика П.С. (1967-1971 р.р.); Львівську державну консерваторію ім. М. В. Лисенка по класу домри проф. Казакова Г.М., диригування – проф. Мазепи Л.З. (1971-1976р.р.). Навчалася в асистентурі-стажуванні при Ленінградському інституті культури ім.Н.К.Крупської клас проф. Мусіної І.О. (1982-1985р.р.).

Працювала викладачем по класу домри і була керівником дитячого оркестру народних інструментів (1973-1979 р.р.), заступником директора Жовківської школи мистецтв Львівської області (1976 р.), викладачем по класу домри, диригування, інструментовки, читання оркестрових партитур, оркестрового класу Рівненського державного інституту культури (1979-1985р.р.); старший викладач (1985), доцент (2005) кафедри народних інструментів Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка по класу домри, диригування, інструментовки, читки партитур, ансамблю, оркестрового класу. Керівник студентського народного оркестру ЛНМА ім. М. В. Лисенка (1995-2007р.р.).

Вербець Владислав Володимирович (23.04.1947 р., смт. Градизьк Глобенського р-ну Полтавської обл.) –  академік, доктор педагогічних наук, професор, баяніст, диригент.

Працював асистентом кафедри хорового диригування (1970-1971р.р.), викладачем кафедри оркестрового диригування (1971-1973р.р.), старшим викладачем кафедри теорії та практики культурно-освітньої роботи (1973), обіймав посади завідувача кафедри культурно-освітньої роботи, доцента кафедри теорії і історії культури (1987), доцента кафедри філософії, професора кафедри політології та соціології (2006) Рівненського культурно-освітнього факультету Київського державного Інституту культури ім.О.Є.Корнійчука, Рівненського державного інституту культури, Рівненського державного гуманітарного університету; працював директором Інституту соціальних досліджень Національного університету „Острозька академія”, доцентом, професором кафедри психолого-педагогічних дисциплін цього університету (1996-2000); з 2005 р. – декан художньо-педагогічного факультету РДГУ.

Войтюк Вячеслав Дмитрович ( 20.03.1936, м. Луцьк, Волинської обл.─ 27.07.1996, м.Рівне) – викладач по класу баяна, методист.

Після закінчення школи у 1954р.  вступив до Львівського державного музичного училища, яке закінчив у 1958р. по спеціальності  народні інструменти (баян), Львівську державну консерваторію  ім. М.В.Лисенка по спеціальності музично-педагогічний факультет (1968).

Працював  викладачем по класу баяна у Львівському культурно-освітньому училищі (1957-1971р.р.), старшим викладачем Рівненського культурно-освітнього факультету Київського інституту культури ім. О.Є. Корнійчука, Рівненського державного Інституту культури ( 1971-1996р.р.). Серед випускників: Р.Музичук – директор Дубенського училища культури, А.Наумюк – викладач Дубенського училища культури.

Ейсмонт Валентин Анатолійович  (10.06.1946 р., м. Новоград-Волинськ, Житомирської обл. – 2006 р. м.Рівне) – викладач по класу домри, диригент, методист.

Навчався  у Новоград-Волинській ДМШ по класу домри (1958-1962р.р.), Рівненському державному музичному училищі по класу домри (1962-1966р.р.); Рівненському культурно-освітньому факультеті Київського державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука по класу домри і диригування Свердлика П.С. (1971-1975р.р.). З 1966 р. працював викладачем по класу домри у Гощанській ДМШ Рівненської обл.; з 1966 по 1969 р. служба у лавах Радянської армії; з 1969 по 1971 р. – працював в музичній студії при Рівненському клубі будівельників; з 1975 по 1978 р. – викладач по класу домри на кафедрі народних інструментів Рівненського культурно-освітнього факультеті Київського державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука; з 1978 р. – викладач по класу домри і керівником оркестру народних інструментів Рівненської ДМШ № 2. В його репертуарі твори С.Василенка, В.Андрєєва, М.Будашкіна, К.Мяскова, обробки народних пісень, власні транскрипції.

Кирильченко Анатолій Іванович  (03.05.1947р., м.Львів – 1979 р. м.Львів) –  викладач по класу баяна, диригент.

Навчався у Львівському державному музичному училищі по класу баяна проф. Казакова Г.М. (1963-1967р.р.); Львівській державній державній консерваторії  ім. М.В.Лисенка по класу баяна проф. Казакова Г.М., диригування – проф. Арбіта С.М., кваліфікація: концертний виконавець, педагог, диригент оркестру народних інструментів (1967-1972р.р.). По закінченні навчання з 1972 по 1976 р.  працював викладачем по класу баяна, диригування, керівником оркестру народних інструментів на кафедрі оркестрового диригування Рівненського культурно-освітнього факультету Київського державного інституту культури ім.О.Є.Корнійчука.

Шиманський Віктор Васильович (6.09.1946р., м. Біла Церква Київської обл.) – викладач по класу баяна, диригент.

Навчався у  Білоцерківській ДМШ №1 по класу баяна Максименка А.П. (1959-1964р.р.), Вінницькому державному музичному училищі ім. М.Леонтовича по класу баяна Ярославського І.А. (1966-1970р.р.), Рівненському культурно-освітньому факультеті Київського державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука  по класу баяна Субача О.Л., диригування – Свердлика П.С. (1971-1975р.р.).

З 1967 по 1969 р. працював музичним керівником  дитячого будинку №1 у м. Біла Церква; з 1969 р. – керівником музичної студії Вінницької СШ № 8; з 1970 – баяністом-акомпаніатором УВД  м. Вінниці; з 1970 по 1971 р. – викладачем по класу баяна Тиврівської ДМШ Вінницької обл..; з 1975 р. – методистом музичного жанру Рівненського обласного дому народної творчості; з 1976 р. – викладачем на кафедрі народних інструментів Рівненського культурно-освітнього факультету Київського державного інституту культури ім. О.Є.Корнійчука; з 1976 по 1981 р. – вченим секретарем кафедри та ради факультету.

Учасник квартету баяністів кафедри (1975), керівник ансамблю баяністів (1977-1980), співав у складі хорової капели Рівненського державного інституту культури (1979), акомпанував народному хору.

Автор 3-х методичних доповідей: „Підбір учбового репертуару” (1977), „Деякі методи викладання у класі гри на баяні” (1979), „Методологічні особливості викладання по класу спец. інструменту (баяна, акордеона)”(1981). 

Лисенко-Дністровський Михайло Васильович (26.03.1929р., м. Харків – 12.02.1990 р., м. Рівне) – викладач по класу балалайки, диригент, театральний композитор, музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1978).

Навчався у Львівському державному музичному училищі (1956-1960р.р.); Львівській державній консерваторії по класу балалайки Б.Шейка, диригування – Д.Пелехатого, композиції – С.Людкевича (1960-1965р.р.).

З 1960 р. – працював викладачем Тернопільського державного музичного училища; з 1972 р. – викладач, старший викладач (1975), доцент (1979), професор (1985) Рівненського державного інституту культури.

Написав музику більше як до 30-ти вистав, які йшли на сценах Тернопільського та Рівненського обласних та музично-драматичних театрів. Серед яких: за п'єсами Ю.Удовиченка “Смерте, відступись” (1968), І.Кочерги “Екзамен з анатомії” (1967), О.Довженка “Потомки запорожців” (1969), М.Зарудного “На сьомому небі” (1968), І.Микитенка “Як сходить сонце” (1967), О.Підсухи “Кому кують зозулі” (1970), О.Корнійчука “Пам’ять серця” (1970), Ш.Петефі “Тигр і гієна” (1971), І.Франка “Украдене щастя” (1968).

З його ініціативи в Інституті культури був створений експериментальний український народний камерний оркестр, в який він вводить кобзи, сопілки, бандури, цимбали, гармоніки, скрипки.

Пісня посідає основне місце у творчості М.В.Лисенка-Дністровського. Він створив та обробив чимало пісень: “Дворець щастя” (вірші М.Крохіна), “Материнська печаль” (вірші В.Ярмуша), “Лікар” (вірші В.Попова), “Леся” (вірші Ф.Степанова), “Ой, червона калинонька” (вірші М.Рильського), “Дума про козацькі могили” (вірші В.Монаєнкова), “Серце Полісся” (вірші В.Монаєнкова) та ін.

Манухін   Микола  Іванович (13.04.1947, м. Миргород, Полтавської обл. – 20.07.1984, м. Рівне.)  – викладач по класу баяна, диригент.

Закінчив Володимир-Волинську ДМШ по класу баяна (1957-1962 р.р.); Львівське музичне училище по класу баяна Казакова Г.М. (1962-1966р.р.), Львівську консерваторію ім. М.В. Лисенка по класу баяна Казакова Г.М. (1966-1971р.р.).

З 1975 по 1978 р. працював викладачем та керівником оркестру народних інструментів Рівненської ДМШ №1; з  1978 по 1984 р. –викладачем по класу баяна Рівненського державного інституту культури.

Приходько Олександр Олексійович (13.08.1964 р. в м. Кагарлик Київської обл.) – викладач по класу акордеона, диригент.

Навчався в Кагарлицькій ДМШ по класу акордеона Лобана А.М. (1973-1979р.р.), Київському музичному училищі по класу акордеона Меделяна А.І. (1979-1983р.р.), Київській державній консерваторії по класу акордеона проф. Панькова В.С., диригування –Білошицького А.В. (1983-1990р.р.).

З 1984 по 1986 р. проходячи службу в лавах РА в місті Гатчина, Ленінградської обл., був оркестрантом військового духового оркестру, при якому створив та був керівником диксиленду. Працював викладачем по класу акордеона, диригування в Рівненському інституті культури (1990-1998р.р.). З 1998 по 2007 р.р. -  завучем, викладачем, старшим викладачем (2005) по класу акордеона, керівником зразкового оркестру народних інструментів, керівником аматорського оркестру народних інструментів викладачів “Оберіг” в Рівненській ДМШ №2. З 1991 по 2007 р. – викладач Рівненського державного музичного училища (за сумісництвом). З 2009 р. – старший викладач по класу акордеона, керівник зразкового оркестру народних інструментів Рівненської ДМШ №1 ім. М.В. Лисенка.

Приходько О.О. - пропагандист акордеонного та оркестрового виконавства неодноразово ставав лауреатом обласних конкурсів, учасник багатьох концертів у місті та за його межами. Як концертмейстер хору німецького товариства в м. Рівне став лауреатом Всеукраїнських оглядів – конкурсів  у м. Коломия (2000) та у м. Львові (2008).       Автор численних аранжувань, інструментовок, перекладень  для оркестру народних інструментів, ансамблю домристів, домри соло, хорових колективів, інструментальних ансамблів, симфонічного оркестру.

Рогашко Сергій Вікторович (5.05.1958 р., в м.Млинів Рівненської обл.) – викладач по класу балалайки, диригент, концертний виконавець. Лауреат всесоюзного конкурсу молодих виконавців (Черкаси, 1977), лауреат всесоюзного конкурсу – огляду, посвяченого І Всесвітньому  фестивалю молоді і студентів в Гавані (1977). Навчався у Млинівській ДМШ по класу акордеона та балалайки (1968-1973р.р.); Рівненському державному музичному училищі по класу балалайки викл. Костючка М. (1973-1978р.р.); Львівській державній консерваторії ім. М.В.Лисенка клас проф. Казакова Г.М., кваліфікація: викладач, концертний виконавець (1978-1983р.р.). З 1983 р. – викладач, старший викладач  кафедри народних інструментів, Рівненського державного інституту культури.

Сингаївська Зінаїда Анато­ліївна (2.01.1947р. с.Хмі­льне Ма­карів­ського ра­йону Київ­ської обла­сті) – викладач по класу бандури.

Розпочинала навчання по бандурі в капелі бандуристів при будинку культури київського заводу “Більшовик” (керівник заслужений артист України М.П.Гвоздь). У 1967р. закінчила Він­ницьке муз­учи­лище, у 1975p. – Львів­сь­ку державну консервато­рію ім. М.В.Ли­сенка. У 1975-2000рр. – викладач, стар­­ший викладач, доцент кафедри народних інструментів, керівник тріо бандуристів у Рів­нен­ському інституті культури (нині РДГУ). У 1997-2004p.р. – засновник і керівник ансамблю бандуристок “Благовіст”. Цей колектив неодноразово репрезентував українське мистецтво за кордоном. У 2000-2001рр. популяризувала бандуру в м.Гон-Конг (Китай). Серед її учнів – лауреати республіканських, міжнародних конкурсів та фестивалів.

Навчався у Клеванській ДМШ по класу гітари Ковалець А.П. (1985-1986 р.р.);  Рівненській ДМШ №2 по класу гітари  Несміх О.С., Химич К.Й (1986-1989р.р.); Рівненському музичному училищі по класу гітари викладічів Костючка М.В., Жиляєва В.П., Бабака Р.І. (1989-1993 р.р.); Львівській державній музичній академії ім. М.В.Лисенка по класу гітари Сидоренко В.Л. (1999-2004 р.р.); Львівській державній музичної академії ім. М.В.Лисенка на теоретико-композиторському факультеті клас композиції проф. Скорика М.М. (2008-2010р.р.).