Ювілейний випуск презентував головний редактор журналу, український арткритик, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА, член Національної спілки художників України, військовослужбовець Збройних Сил України - Володимир ПЕТРАШИК.
Цей захід став важливою подією для академічної спільноти, митців, здобувачів вищої освіти, відкривши можливості для ознайомлення з сучасними тенденціями, обміну ідеями та натхненням.
Дякуємо всім учасникам за активну участь!






З нагоди Міжнародного дня рідної мови на базі кафедри української мови та славістики Рівненського державного гуманітарного університету відбулася низка науково-просвітницьких заходів. Викладачі та студенти різних факультетів об’єдналися, щоб актуалізувати роль рідного слова в професійній діяльності, творчості та сучасному науковому дискурсі.
17–18 лютого для студентів І–ІІ курсів факультету менеджменту, економіки і природничо-технологічної освіти було проведено комунікаційний воркшоп «Українська мова як складова успішної професійної діяльності майбутнього фахівця». Доц. Наталія Павлюк разом із колегами акцентувала на важливості культури мовлення для майбутніх фізиків, технологів та природознавців. Завідувачка кафедри проф. Наталія Совтис наголосила на визначальній ролі рідної мови як духовної основи національної ідентичності та особистісного становлення молоді. Заступниця декана доц. Ольга Савченко підкреслила, що володіння словом є ключовою умовою конкурентоспроможності фахівця. Під час воркшопу студенти розв’язували професійні кейси та брали участь в інтерактивних вправах, відшліфовуючи навички ділового спілкування.
19 лютого майбутні філологи (1 курс, спеціальність «Середня освіта (Українська мова і література)») написали есе під керівництвом проф. Наталії Совтис. Тема «Слово, що гартує стійкість» спонукала першокурсників замислитися над трансформацією сприйняття мови в умовах війни. Для студентів-україністів це не тільки різновид творчого навчального завдання, а й можливість зафіксувати власну громадянську та професійну позицію. У своїх роботах студенти роздумують над тим, як радикально змінилося ставлення до мови за останні роки. Адже рідна мова сьогодні – це не лише спадок предків, це наша зброя, наш дім і наш генетичний код, який ми маємо захистити й передати наступним поколінням українців.
Студентка Панчук Катерина (спеціальність «Середня освіта (Українська мова і література») під час проходження виробничої практики на базі Рівненського ліцею № 13 провела мовний захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови. Учні 6-В класу взяли активну учать у бліц-вікторині «Ми знаємо українську мову» та мовному батлі «Антисуржик». У процесі роботи застосовувалися інтерактивні методи навчання: мовна гра, командна робота, творче завдання. Мета заходу – поглиблення знань учнів про багатство й самобутність української мови.
Яскравим завершенням циклу заходів стала дискусія, організована неографічною лабораторією «NEOLEX-Рівне» та магістрантами філологічного факультету. Учасники дебатували на тему «Неологізми англійського походження в українській мові: закономірний розвиток чи мовна експансія?». Під час дебатів прозвучали як аргументи на користь запозичень, так і застереження від їхнього засилля. З одного боку, учасники доводили, що мова – це живий організм, а нові слова англійського походження допомагають швидкій комунікації в IT, бізнесі та науці, заповнюючи прогалини, для яких у нас поки що немає лаконічних відповідників; з іншого – застерігали від надмірного запозичення, наголошуючи, що безконтрольна «експансія» розмиває ідентичність мови та витісняє чудові українські синоніми, а також ускладнює взаєморозуміння між різними поколіннями. Цікавою та емоційною виявилася дискусія про примарну престижність та маніпулятивні аспекти запозичень. Підсумок дебатів: запозичення властиві будь-якій мові, але важливо дотримуватися балансу і використовувати їх тільки тоді, коли в мові немає точного відповідника для позначуваного поняття, а ще краще – творити власні нові слова на питомій лексичній основі.
Вітаємо університетську спільноту зі святом! Нехай наше рідне слово завжди звучить гордо, вільно та переможно!
















Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови – свято, яке декларує право кожного розмовляти, думати, творити мовою своїх предків.
У роки війни ми чітко усвідомили, що мова – не лише культурна категорія, а й інструмент нашої безпеки. Вона визначає межі українського простору та стає потужною зброєю проти ворога.
Тож щиро вітаю зі святом! Хай все більше українських сердець віднаходять шлях до рідного слова! Хай наша мова звучить вільно на мирній українській землі!
В.о. ректора
Роман ПАВЕЛКІВ

19 лютого 2026 року на базі Рівненського ліцею «Гармонія» відбувся практикум школи-лабораторії колективного музикування з теми «Можливості штучного інтелекту для організації колективного музикування на уроках мистецтва», організований Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти спільно з Рівненським державним гуманітарним університетом (кафедрою музикознавства, фольклору та музичної освіти).
Блок ДОСВІДУ включав виступи вчителів, викладачів, студентів, які ділилися власними напрацюваннями:
використання додатків Google для роботи з мистецьким матеріалом;
моделювання та виконання творчих завдань за допомогою штучного інтелекту;
застосування інтелектуальних програм у підготовці до уроків мистецтва.
Блок ПРАКТИКИ дав можливість учасникам спробувати імпровізувати на віртуальній старосвітській бандурі та долучитися до «джазової розмови» на основі згенерованих матеріалів.
Завершальним етапом стала рефлексія у GoogleForms, створена з використанням штучного інтелекту.
Практикум показав, що штучний інтелект може бути партнером у творчості, допомагаючи організовувати колективне музикування, та відкривати нові горизонти мистецької освіти.







21 лютого у Міжнародний день рідної мови відбулося засідання Центру гуманітарних досліджень Рівненського державного гуманітарного університету (координатор – доц. Шульжук Н. В.), до роботи якого долучилися здобувачі освіти кількох факультетів закладу – філологічного, художньо-педагогічного, історії та соціальних наук, музичного мистецтва, психології, здоров’я людини і спорту. Історики (модератор – Костянтин Катульський, голова студентського парламенту факультету історії та соціальних наук) розповіли присутнім про трагічну історію започаткування свята, запропонували інтерактивне опитування, яке засвідчило, що більшість із присутніх рідною вважають українську мову.
З вітальним словом до присутніх звернувся професор Ігор Войтович, проректор із навчально-виховної роботи, наголосивши на важливості згуртованості українців навколо рідної мови, у якій її носії кодують свою історію, культуру, духовну самобутність, яка визначає територіальні кордони держави та є виміром її національної безпеки.
Світоглядні орієнтири зустрічі задала професор Ірина Захарчук, яка слушно зауважила, що для багатьох українців рідною є мова однієї з національних меншин, з яких чимало сьогодні ризикує потрапити у забуття, та сфокусувала увагу присутніх на постатях, цінностях і відповідальності як ключових маркерах обговорюваної проблеми.
Здобувачі освіти ІІІ курсу художньо-педагогічного факультету Юліана Андрійчук та Олена Салюк під керівництвом доцента кафедри театральної режисури Тетяни Сокіл підготували для декламації поезію Олександра Підсухи «Мова».
Лінгвістичний інтерактив, у якому залюбки взяли участь не лише здобувачі освіти, а і їхні наставники (професор Ірина Панчук, декан факультету історії та соціальних наук, професор Наталя Дзюбишина, декан художньо-педагогічного факультету, професор Ярослав Сверлюк, декан факультету музичного мистецтва) посутньо пожвавив авдиторію.
У переддень дня народження Лесі Українки здобувачі освіти філологічних спеціальностей обрали для декламування її поезію «Contra spem spero» (збірка «На крилах пісень»), усвідомлюючи, що вона допомагає мільйонам українців під час війни зберігати силу духу й не втрачати віри в перемогу над страхом, відчаєм, залишатися собою у буремному й мінливому світі. Вона надихає сьогодні і тих, хто тримає Українське небо на передовій, і тих, хто тримає фронт інтелектуальний:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Ці рядки прозвучали у виконанні філологинь українською та польською (Анни Касянчук), англійською (Валерії Григус), німецькою (Анастасії Колош), французькою (Анастасії Кардаш), переконавши присутніх, що кожен народ своєрідно сприймає дійсність, по-особливому мислить і вербалізує свої емоції.
Українська пісня, високо оцінена в різні часи видатними майстрами культури та мистецтва, спонукала здобувачок освіти факультету музичного мистецтва Мирославу Герело та Олесю Васильєву (клас доцента Лілії Сверлюк) обрати для виконання віночок українських пісень Володимира Івасюка, який змусив підспівувати присутніх, засвідчивши, що українська пісня – бездонна душа українського народу, його слава.
Організатори заходу, подякувавши студентству та присутнім викладачам за спільний суботній ранок у Міжнародний день рідної мови, закликали їх думати українською, говорити українською та висловили надію на те, що рідне слово супроводжуватиме й зігріватиме українців в усьому світі й передаватиметься, як коштовний скарб, нащадкам.









Сьогодні Україна вшановує Героїв Небесної Сотні – загиблих упродовж зими 2013–2014 рр. учасників Революції Гідності. Це сторінка нашої історії про цінність свободи і про людей, які зробили усвідомлений вибір – відстоювати свої права та європейське майбутнє України. Проте злочинні дії тогочасної влади перетворили мирну акцію в самому серці нашої столиці на перше поле битви російсько-української війни.
Битва, освячена мужністю та звитягою нашого народу, триває досі. І наш високий обов’язок – вистояти з гідністю й не оступитися на шляху до омріяної Перемоги.
Нехай же пам’ять про Героїв Небесної Сотні слугує моральним орієнтиром для кожного з нас і нагадує про високу ціну незалежності та права бути господарями на власній землі.
В.о. ректора
Роман ПАВЕЛКІВ





