Постановою Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» від 12 листопада 2015 року № 792-VIII депортація кримських татар з Криму у 1944 році визнана геноцидом кримськотатарського народу, а 18 травня в Україні установлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Інформаційна довідка до 18 травня — Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підготувало інформаційну довідку, що містить ключові відомості про передумови та перебіг примусової депортації кримськотатарського народу у 1944 році, її наслідки, правову кваліфікацію як акту геноциду, а також про багаторічну ненасильницьку боротьбу за повернення на історичну батьківщину. Довідка призначена для використання в інформаційній, аналітичній та освітній роботі, зокрема, в межах заходів, присвячених 18 травня.
Історична довідка до 18 травня
18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Нинішня російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу. Щоб осмислити масштаби трагедії, зрозуміти її причини, наслідки та значення для сьогодення — пропонуємо ознайомитися з історичною довідкою, підготовленою Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим.
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Добірка книг про окупацію Криму:
- “Люди “сірої зони”: Свідки російської анексії Криму 2014 року”, Анна Андрієвська, Олена Халімон — висвітлює історії жертв російської окупації та історії людей, які виступили проти російської армії.
- “КримНаш. Історія російського міфу”, Сергій Громенко — про розквіт політичної міфології, який зумовлений окупацією Криму.
- “Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму”, Анна Андрієвська, Олена Халімон — про перебіг російського вторгнення у Крим та його окупацію навесні 2014 року;
- “Анексія Криму — міжнародний злочин: Монографія”, Олександр Задорожній — комплексне міжнародно-правове дослідження відносин, пов’язаних з міждержавною взаємодією рф та України з “кримського питання”.
- “Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму”, Наталя Гуменюк — збірка репортажів з тимчасово окупованого Криму, куди журналістка Наталя Гуменюк їздила впродовж 2014–2019 рр.
- “Крим за завісою. Путівник зоною окупації”, Ольга Волянюк, Христина Добровольська, Максим Майоров — про ситуацію на півострові до і після його окупації росією.
- “Анексія: Острів Крим. Хроніки гібридної війни”, Тарас Березовець — про механізми та технології т. зв. “гібридної війни”, розв’язаної військами рф на території Криму.
- “Вільні голоси Криму”, Олеся Яремчук, Мустафа Джемілєв, Інна Березніцька, Анастасія Левкова, Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Рустем Халіл, Євгенія Генова, Єва Райська, Марія Глушко — збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова в окупованому Криму.
Добірка книг про історію і культуру Криму:
- “Кримськотатарська кухня”, Олена Соболева — про народну культуру, гастрономію, історію кримськотатарського народу у ХХ ст.
- “Кримськотатарські родини”, Євгенія Генова — книга про боротьбу кримськотатарського народу в історіях чотирнадцятьох сімей.
- “Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації”, Олена Соболева — книга написана на широкому джерельному матеріалі, що був зібраний дослідницею в ході численних етнографічних експедицій до Криму.
- “Книга Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху”, Гульнара Абдулаєва — стисла історія Криму від таврів і античних міст до окупації Криму.
- “25 відомих кримських татар. Від Кримського ханства до сьогодення”, Гульнара Абдулаєва — про кримських татар, завдяки діянням яких кримськотатарська держава і народ увійшли у всесвітню історію.
- “Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки): нарис політичної історії”, Гульнара Бекірова — детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар, добіркою документів та інтерв'ю з Мустафою Джемілєвим.
- “Історія Криму та кримськотатарського народу”, Гульнара Бекірова, Андрій Іванець, Юлія Тищенко, Сергій Громенко, Бекір Аблаєв — навчальний посібник, який розвінчує міти про Крим.
- “Наш Крим: неросійські історії українського півострова”, упорядник Сергій Громенко — збірка публіцистичних статей про історію півострова з моменту становлення Кримського ханства до незалежності України 1991 року.
- “Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року”, Сергій Громенко — про трактування "кримської проблеми" на світовій арені у 1917-1918 рр., про сили і плани сторін, про хід бойових дій і про втрачену можливість приєднати Крим до УНР.
- “Кров інших: кримський злочин Сталіна і поетика солідарності”, Рорі Фіннін — праця американського україніста про Крим і пливи на нього України, Туреччини та росії.
Художні фільми:
- “Додому” / "Evge" (2019) — драма про повернення кримськотатарської родини до Криму після окупації росією
https://cutt.ly/qrsjJBmJ - “Хайтарма” (2013) — історія льотчика Амет-Хана Султана та депортації кримських татар
https://cutt.ly/PrsjH6LI
Документальні фільми:
- “Позбутися непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар” (укр.)
https://cutt.ly/irsjXrgF - The Untold History of Crimean Tatars (англ.)
- https://youtu.be/IU3FuoJwggA
- “Реальна історія депортації кримських татар” (2024) (укр.)
https://cutt.ly/trsjZXmt - True History of Crimea by Akim Galimov (англ. субтитри): https://youtu.be/mmGsR4ADGY8?si=xFwoQbnSCwhYzNi4
- “Мустафа” (2016)
https://cutt.ly/BrsjLh6D - “ARZU / МРІЯ” (2018)
https://cutt.ly/BrsjKUtk - “Самоповернення в Крим” (2021)
https://cutt.ly/ursjZbko - “Крим. Нескорений” (2016)
https://cutt.ly/0rsjZaXx - “Крим: 10 років окупації” (2024)
- https://cutt.ly/WrsjZUNP
- “Крим. Звільнення” (2023)
- https://cutt.ly/brsjZGtf
- “Крим. ізоляція” (2022)
- https://cutt.ly/RrsjLFiB
- “Крим. Оточені зрадою” (2019)
- https://cutt.ly/prsjL0uq
- “Хроніки анексії” (2019)
- https://cutt.ly/IrsjZqWv
- “Крим, як це було” (2018)
- https://cutt.ly/wrsjLEDA
Відеоролики:
- “1944: Хронологія депортації кримських татар”
https://cutt.ly/jrsjZ2Ii - “Книга-мандрівка. Україна” / Депортація
https://cutt.ly/UrsjXand - “Книга-мандрівка. Україна” / КРИМ
https://cutt.ly/TrsjXkKG
Інформаційні матеріали:
- Інтерактивний урок "Research Club «5\75: навіщо пам’ять українцям?" https://cutt.ly/zrsjGVRN
- Освітній матеріал “Боротися — значить жити, жити — значить боротися” (П. Бомарше) За книгою Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва “Мустафа Джемілєв. Незламний”
https://cutt.ly/grsjHrBk - Лекція “Історія та суспільно-економічні процеси на Кримському півострові до 2014 року” https://cutt.ly/hrsjHxl4
- Урок для 11 класу “1944. Депортація кримських татар”
https://cutt.ly/VrsjHTmj - Перелік корисної літератури для навчального курсу “ProKrym: державна політика реінтеграція Криму”
https://cutt.ly/LrsjHXxP - Інформаційна платформа “Tamırlar”, що збирає історію депортації
https://cutt.ly/HrsjNOPY - Genocide of the Crimean Tatars: an ongoing crime: https://www.ukrainer.net/en/genocide-of-the-crimean-tatars/
Наукові статті:
- “Депортація кримських татар у спогадах та щоденникових записах очевидців подій”, Наталія Гамарник
https://cutt.ly/dtZ5Jnel - “Депортація кримських татар у 1944 р.”, Микола Бугай
https://cutt.ly/RrsxgoEj - “Дитинство депортованих кримських татар в Узбекистані у 1950-х роках (за матеріалами спогадів)”, Мартін-Олександр Кислий
https://cutt.ly/Wrsxgg62 - “Повернення кримських татар на батьківщину в 1956-1968 рр. як прояв опору радянській владі”, Мартін-Олександр Кислий
https://cutt.ly/4rsxgbay - “Повернення кримських татар до Криму напередодні 1989 р. як дослідницька проблема”, Мартін-Олександр Кислий
https://cutt.ly/wrsxgRBB - “Повернення додому”, Айше Меметова https://cutt.ly/7rdqBcF5
15 травня відзначають Міжнародний день сім’ї, щоб підкреслити цінність родини та її роль у суспільстві.
З одного боку, сім’я – це відповідальне батьківство та щоденна праця над створенням безпечного середовища для дитини. З іншого – безумовна любов, надійна підтримка та невичерпна віра в кожне її починання.
У доросле життя із сім’ї батьків ми несемо традиції, патріотизм, повагу до рідної мови. Батьківська сім’я стає для нас зразком щирості у стосунках, життєвої мудрості, високої моральної чистоти. Саме ці принципи слугують міцним фундаментом, на якому ми будуємо власне майбутнє та виховуємо власних дітей.
Сьогодні українська родина символізує незламність. Живучи у війні, ми, як ніколи раніше, навчилися цінувати час, проведений разом. Навіть розділені кордонами або сотнями кілометрів тримаємося за рідні голоси, які дають сили жити, працювати, наближати Перемогу.
Бажаю злагоди та взаєморозуміння в кожній сім’ї. Нехай наші домівки повняться теплом і любов’ю, а українські діти зростають під мирним небом.
В.о. ректора
Роман Павелків
Щорічно у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Цей день – не просто скорботна сторінка в нашому календарі, а суворе нагадування про злочини комуністичного режиму.
Методи, якими тоталітарна система упокорювала незгодних, стирала національну ідентичність і випалювала волю українців, поза межами людського розуміння. Мільйони скалічених доль і знищених життів – страшна ціна за прагнення жити вільно на своїй землі. А символами тих подій назавжди залишаться найбільші місця масових поховань – Биківнянський ліс в Україні та урочище Сандармох у Карелії.
Сьогодні наша держава бореться за своє існування. Ми бачимо, як на тимчасово окупованих територіях нащадки радянських катів повторюють методи комуністичного терору: розстріли, репресії, депортації, ув’язнення, переслідування. Сучасні злочини агресора – пряме продовження політики «імперії зла».
Отож, борімося за нашу свободу і людську гідність. Пам’ятаймо загиблих і постраждалих внаслідок політичних репресій. Вистояти – наш обов’язок перед ними!
В.о. ректора
Роман ПАВЕЛКІВ.
Щиро вітаю вас із Днем науки – святом людей, які своєю щоденною працею формують інтелектуальний, культурний і духовний фундамент нашої держави.
Сьогодні українська наука проходить надзвичайно складне випробування війною. У цей непростий час науковці не лише продовжують дослідницьку та освітню діяльність, а й утверджують правду про Україну у світовому гуманітарному просторі, зберігають національну пам’ять, культурну спадщину, історичну правду та цінності, які є основою нашої ідентичності.
Особливе значення нині мають гуманітарні науки – історія, філологія, філософія, культурологія, мистецтвознавство, педагогіка. Саме вони допомагають суспільству осмислювати події сьогодення, зміцнювати національну свідомість, протистояти дезінформації та зберігати людяність у час великих випробувань.
Щиро дякую науково-педагогічним працівникам нашого університету за відданість професії, сумлінну працю, активну громадянську позицію та вагомий внесок у розвиток української науки й освіти навіть в умовах воєнного часу. Ваша праця є свідченням незламності українського духу та віри в майбутнє нашої держави.
Бажаю вам міцного здоров’я, миру, витримки, натхнення, нових наукових здобутків, творчої енергії та впевненості у Перемозі України. Нехай сила знань, мудрості й правди й надалі служить нашому народові та майбутнім поколінням.
З повагою
в.о.ректора Рівненського державного
гуманітарного університету
Роман ПАВЕЛКІВ
Сьогодні у Рівненському державному гуманітарному університеті відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського фестивалю науки – 20206 та 85-річчя РДГУ.
Із визначною датою колектив університету привітали:
Голова Рівненської обласної державної адміністрації, начальник обласної військової адміністрації Олександр КОВАЛЬ;
Перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації - Сергій ПОДОЛІН;
Заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Людмила ШАТКОВСЬКА;
Директор Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петро КОРЖЕВСЬКИЙ.
«Розвитку закладу будемо всебічно сприяти й надалі. Адже для Рівненщини гуманітарний університет – це не лише частина освітнього процесу. Це місце, де формується наша культура, ідентичність та майбутнє покоління педагогів», - сказав очільник області Олександр КОВАЛЬ. Також він додав, що сьогодні Рівненський державний гуманітарний університет відіграє важливу роль у підготовці педагогів, науковців, митців та фахівців гуманітарного напрямку для області й України.
У вітальному слові в. о. ректора Рівненського державного гуманітарного університету, Заслужений працівник освіти України, професор Роман ПАВЕЛКІВ наголосив, що сьогодні РДГУ є не лише освітнім і науковим центром регіону, а й великою університетською спільнотою людей, які навчають, навчаються, волонтерять, підтримують одне одного та вірять у майбутнє України.
Під час урочистостей представники влади вручили нагороди кращим науковцям університету за вагомі здобутки у науковій та освітній діяльності.
Особливо символічно, що іменним годинником Рівненської обласної військової адміністрації нагороджено доцента, кандидата наук з фізичного виховання і спорту Андрія ГЕРАСИМЧУКА, який нині проходить службу у Збройних Силах України.
Також відбулося нагородження переможців університетського конкурсу «Науковець РДГУ – 2025».
Щиро бажаємо нашому Рівненському державному гуманітарному університету подальшого розвитку та процвітання, викладачам – професійного зростання й нових наукових здобутків, а здобувачам освіти – успіхів у навчанні та реалізації всіх життєвих планів.
Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити, працювати, навчати та навчатися під мирним українським небом.
За матеріалами сайту Рівненської обласної державної адміністрації:
