15-16 листопада у м. Більську-Підляському (Республіка Польща) відбулася ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті».

У ній узяли участь не лише дослідники-спеціалісти, представники влади в освітній галузі, керівники і педагоги освітніх установ у регіоні та за його межами, але всі зацікавлені Підляшшям, його культурою, мовою, історією, сучасністю.

Відкриття конференції символічно відбулося у школі № 4 в Більську, де українську мову вивчають понад 160 учнів. Учасники конференції могли на власні очі побачити, як проходить таке навчання. Після короткої перерви конференція продовжила свою роботу в Міській публічній бібліотеці Більська.

Перша сесія Конференції була присвячена історії українського шкільництва на Підляшші. Грунтовні доповіді представили Юрій Гаврилюк (Більськ, «Освіта на Підляшші до початку ХХ століття – етнічний характер»), Марко Сирник (Валч, «Комісаріат Народної Освіти на Холмщині, Підляшші та Поліссі в 1917–1919 роках»), Роман Висоцький (Варшава, «Початки українського шкільництва на Північному Підляшші в 1917–1919 роках»), Григорій Купріянович (Люблін, «Спроби організування українського шкільництва на Південному Підляшші та Холмщині у 1919–1924 роках», Микола Рощенко (Люблін, «Навчання української мови в Кліщелях у 50–60-ті роки ХХ століття на тлі мовної ситуації в регіоні».

Важливе місце на Підляській українській науковій конференції посіла мовознавча проблематика, адже саме мова є основним чинником самоідентифікації народу. Друга сесія конференції мала назву «Мовознавчі дослідження Підляшшя». Серед її учасників були відомі польські та українські мовознавці. Із Києва прибув до Більська директор Інституту української мови Національної академії наук України професор Павло Гриценко, який поділився думками про українську мову Підляшшя в загальноукраїнській перспективі, указав на моделі її утвердження й віталізації. Також у конференції взяли участь авторитетні люблінські мовознавці професори Михайло Саєвич, Фелікс Чижевський, Любов Фроляк. Із топонімічними дослідженнями виступили Оксана Кузьмич із Рівного та Іван Лобузінський із Курашева.

Під час третьої сесії конференції, названої «Історія та культура Підляшшя», ішлося, зокрема, про самоорганізацію мешканців сіл краю (Василь Крупич), діяльність православних парафій (Юрій Плева), суспільно-культурне товариство «Холмщина» (Ірина Гринь), «Братство православної молоді Люблінсько-Холмської єпархії» (Ольга Купріянович), про матеріальну культуру Підляшшя (Олександр Кирилюк) тощо.

Другий день конференції розпочався відкриттям фотовиставки «25 років навчання української мови на Північному Підляшші (1994–2019)» та роботою четвертої сесії з аналогійною назвою, яка зосереджувалася на практичному вимірі та перебігу навчання української мови як рідної на Північному Підляшші особами, що брали активну участь у цих подіях. Із великою увагою присутні вислухали доповіді Людмили Лабович (Білосток), Єлизавети Томчук (Більськ), Ірини Вишенко (Більськ–Черемха), Аґнешки Ґізи (Більськ), Кароліни Хмур (Білосток), Олександри Іванюк (Білосток).

Мета останньої, суботньої сесії «Досвід навчання рідної мови у культурному, юридичному та громадському контекстах» – це погляд на Підляшшя в ширшій перспективі. На сесії йшлося про мовну політику Канади у сфері освіти (Ірена Путко-Корбабич із Торонто), про шкільництво литовської меншини в Польщі (Альвидас Нєвуліс із Пунська), про стан, проблеми і перспективи навчання української мови в Польщі (Марко Сирник із Валча), про транскультурність як педагогічний виклик та комунікаційну компетенцію (Дорота Місіюк із Білостока).

Отже, ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті» мала міждисциплінарний характер. На ній виголошували доповіді з різних галузей науки, перш за все історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, юридичних наук (зокрема в галузі захисту прав меншин), проблематики сусідніх регіонів (Берестейщини та Холмщини), у яких проживають українці, а також питання, які стосуються функціювання національних меншин у Польщі та в інших країнах, перебувають у колі наукових зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Це були два насичені подіями конференційні дні, під час яких учасники мали змогу послухати 46 доповідей і комюніке, активно і продуктивно дискутувати, подивитись концерт ансамблю «Ранок», а вже після конференції – взяти участь в екскурсії Підляшшям і переглянути в Клєніках виставу «Сто тисяч» у виконанні театру із Зорі (Україна).

Міська ратуша в Білі Підляській

Організатори конференції: Ольга Купріянович, Григорій Купріянович, Лука Бадовець, Андрій Артем‘юк

Із проф. Павлом Гриценком, проф. Феліксом Чижевським

Учасників конференції вітає в’язанкою українських пісень вокальна група Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» школи № 4 імені Адама Міцкевича

Урок української мови у другому класі школи № 4 імені Адама Міцкевича проводить учитель Єлизавета Томчук

Проф. Павло Гриценко на уроці у другокласників

У кулуарах конференції: проф. Андрій Артемюк і доц. Оксана Кузьмич

Проф. Григорій Купріянович відкриває першу сесію конференції

Виступає проф. Фелікс Чижевський

Виступає доц. Оксана Кузьмич

Старшокласники школи № 4 імені Адама Міцкевича прийшли підтримати свою вчительку

Виступає вчителька української мови школи № 4 імені Адама Міцкевича Агнешка Гіза

На конференції присутні різні вікові категорії…

Відомості про кількісний склад нацменшин у Польщі

Гостя конференції Ірена Путко-Корбабич із Торонто

Гурт «Ранок» заслужено отримав подарунки з України

Проф. Павло Гриценко дякує організаторам конференції за теплий прийом і високий рівень проведеного заходу

Виставка підручників із вивчення української мови