Упродовж 20 січня – 20 лютого 2026 р. у Варшаві перебувала докторка історичних наук, професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва імені Степана Шевчука художньо-педагогічного факультету РДГУ Руслана Шеретюк. Вона стала переможницею дослідницького гранту Центру Діалогу імені Юліуша Мєрошевського та працювала над темою культурної спадщини римо-католицького ордену Пресвятої Трійці (тринітаріїв) на землях Волині (кінець XVII – перша третина XIX ст.) у провідних книгозбірнях Польщі, зокрема в Національній бібліотеці Польщі, бібліотеці Варшавського університету, Публічній бібліотеці міста Варшави, а також у Головному архіві давніх актів.
Як викладачка мистецтвознавчих дисциплін, професорка Руслана Шеретюк скористалася можливістю поглибити професійні знання, відвідавши Королівський замок у Варшаві, Національний музей у Варшаві, Національну галерею мистецтва «Захента», а також Державний етнографічний музей у Варшаві, де нині експонується виставка «Форми присутності. Мистецтво лемків / Карпатських русинів».
На виставці представлені твори таких митців: Йосиф Бокшай, Андрій Коцка, Никифор Дворняк, Єжи Новосельський, а також Енді Воргол (Андрія Варголи).
Серед них — випускники та студенти РДГУ. Наші герої. Наші світлі імена. Вони навчались у цих стінах, мріяли, будували плани, любили життя… І стали на захист держави.
Їхня жертва — це наша відповідальність пам’ятати, бути гідними та продовжувати справу, за яку вони боролися.
У цей день єднаймося в молитві за упокій душ загиблих воїнів, за їхні родини та за мир в Україні.
Пам’ятаємо.
Шануємо.
Не забудемо.
19 лютого 2026 року на базі Рівненського ліцею «Гармонія» відбувся практикум школи-лабораторії колективного музикування з теми «Можливості штучного інтелекту для організації колективного музикування на уроках мистецтва», організований Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти спільно з Рівненським державним гуманітарним університетом (кафедрою музикознавства, фольклору та музичної освіти).
Блок ДОСВІДУ включав виступи вчителів, викладачів, студентів, які ділилися власними напрацюваннями:
використання додатків Google для роботи з мистецьким матеріалом;
моделювання та виконання творчих завдань за допомогою штучного інтелекту;
застосування інтелектуальних програм у підготовці до уроків мистецтва.
Блок ПРАКТИКИ дав можливість учасникам спробувати імпровізувати на віртуальній старосвітській бандурі та долучитися до «джазової розмови» на основі згенерованих матеріалів.
Завершальним етапом стала рефлексія у GoogleForms, створена з використанням штучного інтелекту.
Практикум показав, що штучний інтелект може бути партнером у творчості, допомагаючи організовувати колективне музикування, та відкривати нові горизонти мистецької освіти.
Сьогодні четверта річниця початку повномасштабного вторгнення російських загарбників на українську землю. Річниця нелюдського болю і втрат, а водночас – надлюдської незламності й мужності нашого народу.
У ці дні ще 2014 року імперія-агресорка вперше порушила кордони суверенної України, анексувала Крим і частину Донбасу. Саме тоді ми опинилися перед загрозою, що визначила понад десятиліття нашого буття.
Війна за Незалежність України триває вже 12 років. Вона загартувала й згуртувала нас у спільному прагненні до перемоги та в спільній відповідальності за долю країни. У цій війні ми захищаємо своє право на існування, національну ідентичність і європейський вибір.
Дороге товариство, у складні часи місія освіти – залишатися опорою держави, забезпечувати безперервність знань, культури, історичної пам’яті. Усвідомлюючи високу ціну свободи, маємо вистояти й зберегти незалежність для прийдешніх поколінь українців.
В.о. ректора
Роман ПАВЕЛКІВ
Ювілейний випуск презентував головний редактор журналу, український арткритик, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА, член Національної спілки художників України, військовослужбовець Збройних Сил України - Володимир ПЕТРАШИК.
Цей захід став важливою подією для академічної спільноти, митців, здобувачів вищої освіти, відкривши можливості для ознайомлення з сучасними тенденціями, обміну ідеями та натхненням.
Дякуємо всім учасникам за активну участь!
З нагоди Міжнародного дня рідної мови на базі кафедри української мови та славістики Рівненського державного гуманітарного університету відбулася низка науково-просвітницьких заходів. Викладачі та студенти різних факультетів об’єдналися, щоб актуалізувати роль рідного слова в професійній діяльності, творчості та сучасному науковому дискурсі.
17–18 лютого для студентів І–ІІ курсів факультету менеджменту, економіки і природничо-технологічної освіти було проведено комунікаційний воркшоп «Українська мова як складова успішної професійної діяльності майбутнього фахівця». Доц. Наталія Павлюк разом із колегами акцентувала на важливості культури мовлення для майбутніх фізиків, технологів та природознавців. Завідувачка кафедри проф. Наталія Совтис наголосила на визначальній ролі рідної мови як духовної основи національної ідентичності та особистісного становлення молоді. Заступниця декана доц. Ольга Савченко підкреслила, що володіння словом є ключовою умовою конкурентоспроможності фахівця. Під час воркшопу студенти розв’язували професійні кейси та брали участь в інтерактивних вправах, відшліфовуючи навички ділового спілкування.
19 лютого майбутні філологи (1 курс, спеціальність «Середня освіта (Українська мова і література)») написали есе під керівництвом проф. Наталії Совтис. Тема «Слово, що гартує стійкість» спонукала першокурсників замислитися над трансформацією сприйняття мови в умовах війни. Для студентів-україністів це не тільки різновид творчого навчального завдання, а й можливість зафіксувати власну громадянську та професійну позицію. У своїх роботах студенти роздумують над тим, як радикально змінилося ставлення до мови за останні роки. Адже рідна мова сьогодні – це не лише спадок предків, це наша зброя, наш дім і наш генетичний код, який ми маємо захистити й передати наступним поколінням українців.
Студентка Панчук Катерина (спеціальність «Середня освіта (Українська мова і література») під час проходження виробничої практики на базі Рівненського ліцею № 13 провела мовний захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови. Учні 6-В класу взяли активну учать у бліц-вікторині «Ми знаємо українську мову» та мовному батлі «Антисуржик». У процесі роботи застосовувалися інтерактивні методи навчання: мовна гра, командна робота, творче завдання. Мета заходу – поглиблення знань учнів про багатство й самобутність української мови.
Яскравим завершенням циклу заходів стала дискусія, організована неографічною лабораторією «NEOLEX-Рівне» та магістрантами філологічного факультету. Учасники дебатували на тему «Неологізми англійського походження в українській мові: закономірний розвиток чи мовна експансія?». Під час дебатів прозвучали як аргументи на користь запозичень, так і застереження від їхнього засилля. З одного боку, учасники доводили, що мова – це живий організм, а нові слова англійського походження допомагають швидкій комунікації в IT, бізнесі та науці, заповнюючи прогалини, для яких у нас поки що немає лаконічних відповідників; з іншого – застерігали від надмірного запозичення, наголошуючи, що безконтрольна «експансія» розмиває ідентичність мови та витісняє чудові українські синоніми, а також ускладнює взаєморозуміння між різними поколіннями. Цікавою та емоційною виявилася дискусія про примарну престижність та маніпулятивні аспекти запозичень. Підсумок дебатів: запозичення властиві будь-якій мові, але важливо дотримуватися балансу і використовувати їх тільки тоді, коли в мові немає точного відповідника для позначуваного поняття, а ще краще – творити власні нові слова на питомій лексичній основі.
Вітаємо університетську спільноту зі святом! Нехай наше рідне слово завжди звучить гордо, вільно та переможно!
