У межах розвитку міжнародного співробітництва та реалізації принципів інтернаціоналізації освіти здобувачі Рівненського державного гуманітарного університету з 1 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року взяли участь у програмі академічної мобільності в Університеті Яна Длугоша (Республіка Польща).
Здобувачі філологічного факультету: Анна Касянчук, Марія Мальцева (спеціальність «Філологія. Українська мова та література», 3 курс), Надія Гарбуз (спеціальність «Філологія. Германські мови та літератури», 3 курс) та здобувачка художньо-педагогічного факультету Яна Радушевська (спеціальність «Образотворче мистецтво. Декоративне мистецтво та ремесла», 3 курс) навчалися в європейському закладі вищої освіти, ознайомилися з особливостями організації освітнього процесу за кордоном, поглибили фахові знання та набули нових академічних і міжкультурних компетентностей. Навчання здійснювалося відповідно до погоджених навчальних планів, що забезпечує академічне визнання результатів навчання після повернення до університету.
Під час перебування в Університеті імені Яна Длугоша здобувачі РДГУ відвідали лекційні та практичні заняття, працювали над індивідуальними освітніми та дослідницькими завданнями, а також долучалися до культурно-освітніх заходів.
Висловлюємо щиру вдячність Університету імені Яна Длугоша за плідну співпрацю, високий рівень організації освітнього процесу та створення сприятливих умов для навчання в межах програми академічної мобільності.
Здобувач першого рівня вищої освіти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» Ян Гаврюк виборов свою першу нагороду на рівні Кубка світу з лижної акробатики, ставши срібним призером етапу в американському Лейк-Плесіді.
У кваліфікації Ян посів 11-те місце, однак у фіналі значно покращив свій результат – з оцінкою 96,02 бала впевнено пробився до суперфіналу.
Суперфінал у Лейк-Плесіді став для спортсмена лише другим у кар’єрі та другим у сезоні 2025/26. Вперше Ян увійшов до топ-6 на етапі Кубка світу в китайському Сікрет-Гардені (Чжанцзякоу), де посів шосте місце.
За підсумками змагань у США Ян Гаврюк встановив особистий рекорд та виборов дебютну медаль Кубка світу, посівши друге місце з результатом 94,12 бала.
Також варто відзначити ще одного нашого здобувача – Максима Кузнєцова, який завершив змагання на 9-му місці.
Професорсько-викладацький склад щиро вітає спортсменів та бажає впевнених стрибків, нових рекордів і подіумів у майбутньому!
Міністерство освіти і науки України оприлюднило накази про затвердження переліку проєктів молодих учених і проєктів, поданих на основний конкурс наукових та прикладних досліджень університетів, із зазначенням експертних оцінок, сформованих за підсумками проведення наукової та науково-технічної експертизи.
Оцінювання проєктів здійснювалося відповідно до визначених пріоритетних напрямів, зокрема: «Національна безпека та оборона», «Математика та статистика», «Фізика, ядерна фізика та астрономія», «Хімія, хімічні технології та фармація», «Науки про Землю та навколишнє середовище» та інших.
З Рівненського державного гуманітарного університету гарні експертні оцінки отримали такі проєкти:
- Формування професійної готовності психологів-волонтерів до впровадження арттерапевтичних та психоемоційних практик у роботі з родинами військових та ветеранів. Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор Роман ПАВЕЛКІВ.
- Багатофункціональні полімерні нанокомпозити з керованими фізико-хімічними властивостями для застосування в екстремальних умовах. Науковий керівник – кандидат фізико-математичних наук, доцент Валентин КРІВЦОВ.
- Розробка нових засобів для знезараження на основі композицій полімерних похідних гуанідину з нанокластерами металів.науковий керівник – доктор біологічних наук, професор Андрій ЛИСИЦЯ.
- Підтримання стійкості аквальних екосистем як основа розроблення підходів їх сталого управління в умовах кліматичних змін та російської агресії. Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент Ірина СУХОДОЛЬСЬКА.
- Формування гендерної компетентності здобувачів вищої освіти як чинник розвитку людського капіталу України в умовах європейської інтеграції. Науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Таміла ГЕРАСИМЧУК.
- Регіональна пам’ять про тоталітарні режими в Україні: історичний аналіз та сучасні освітні практики. Науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Роман МИХАЛЬЧУК.
- Пам’ять як поле боротьби: трансформація національної ідентичності та громадянської свідомості в пострадянській Україні. Науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Юлія ВІЗІТІВ.
А також проєкти молодих вчених:
- Вокально-інструментальне мистецтво як ресурс соціальної реабілітації та волонтерства в умовах війни. Науковий керівник – доктор філософії Дмитро МАЗУР.
- Фармакоеквівалентність ветеринарних антибіотичних препаратів: експериментальна оцінка, стандартизація методик і внесок у біобезпеку тваринництва. Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор Роман САЧУК.
- Культурний фронт: творчі особистості у конструюванні національної ідентичності в регіоні. Науковий керівник – доктор культурології, професор Сергій ВИТКАЛОВ.
- Цифрові технології відновлення людського капіталу: портал комплексної підтримки ВПО (на прикладі м. Рівне). Науковий керівник – доктор філософії Ірина ПОЛІЩУК.
Дякуємо командам науковців РДГУ за подані ідеї та внесок у розвиток української науки.
З 5 по 9 січня 2026 року в University of Oslo (Норвегія) у межах реалізації міжнародного проєкту AMUSE Erasmus+ KA2 відбувся навчальний візит, спрямований на поглиблення співпраці у сфері спеціальної та інклюзивної освіти, а також вивчення сучасних підходів до використання альтернативної та додаткової комунікації (АДК).
У візиті взяли участь представники 6 українських університетів-партнерів та 3 європейських університетів. Серед учасників були і представники Рівненського державного гуманітарного університету: д.пед.н., проф. Руслана СОЙЧУК, д.пед.н., проф. Оксана ВОЙТОВИЧ та к.пед.н., доц. Алла ФРІДРІХ.
Навчальна програма поєднала академічні семінари, практичні заняття, візити до закладів освіти, наукові дискусії та рефлексійні сесії, що дало змогу комплексно розглянути АДК як педагогічний, технологічний і мовний феномен.
Візит розпочався офіційною зустріччю та привітанням Надзвичайного і Повноважного Посла України в Норвегії Олексія ГАВРИША. Представники University of Oslo презентували структуру кафедри спеціальної освіти, діяльність лабораторії Oslo Special Educational and Learning Lab (SPeLL), а також сучасні підходи до інклюзії в освіті Норвегії.
Учасники мали змогу ознайомитися із методиками визначення та оцінювання потреб дітей в АДК у різні вікові періоди; поетапними моделями підтримки користувачів АДК; діяльністю Statped та Норвезького центру допоміжних технологій NAV; роллю ISAAC Norway у розвитку професійної спільноти АДК.
Значну частину візиту було присвячено безпосередньому спостереженню за освітнім процесом у школах Haukasen skole, Haug special school, Nordvoll special school, Hasle school, Nordkollen (для учнів з РАС), Nydalen School (інклюзивні класи та урок фізики).
Учасники відвідували заняття, аналізували педагогічні практики, знайомилися з низько- та високотехнологічними засобами АДК та брали участь у рефлексійних обговореннях.
Важливим елементом програми стали гібридні семінари проф. Stephen von TETZCHNER та проф. Kristine STADSKLEIV, до яких мали змогу онлайн доєднатися усі члени команди Рівненського державного гуманітарного університету з реалізації проєкту.
Окремий інтерес викликала зустріч з TV 2 Skole, де учасники ознайомилися зі створенням освітнього контенту на платформі Elevkanalen та на практиці долучилися до драматичних і музичних активностей з використанням інструментів АДК.
Особливо зворушливою стала зустріч з українським учнем з особливими освітніми потребами Андрієм ІЛЬНИЦЬКИМ, який навчається у школі Nydalen High School, та його мамою Ганною. Їхній досвід наочно продемонстрував, як асистивні технології та айтрекінг можуть впливати на комунікацію, навчання й якість життя дітей з особливими освітніми потребами.
Навчальний візит до University of Oslo став потужною платформою для обміну міжнародним досвідом, посилення партнерських зв’язків, переосмислення ролі АДК в інклюзивній освіті, формування ідей для подальшої імплементації напрацьованих практик в українському освітньому просторі.
Фінальним етапом візиту стала підсумкова сесія з обговоренням результатів навчального візиту та вручення сертифікатів учасникам проєкту AMUSE.
Команда проєкту висловлює щиру подяку Stephen von TETZCHNER та Kristine STADSKLEIV за високий академічний рівень і змістовну організацію навчання в Університеті Осло.
Підтримка Європейською Комісією випуску цієї публікації не означає схвалення вмісту, який відображає лише погляди авторів, і Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в ньому.
From January 5 to 9, 2026, the University of Oslo (Norway) hosted a study visit as part of the international AMUSE Erasmus+ KA2 project. The visit aimed to deepen cooperation in the field of special and inclusive education and to explore modern approaches to the use of Augmentative and Alternative Communication (AAC).
Representatives of six Ukrainian partner universities and three European universities took part in the visit. Among the participants were representatives of Rivne State University of Humanities: Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Ruslana Soichuk; Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Oksana Voitovych; and Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Alla Fridrikh.
The study program combined academic seminars, practical sessions, visits to educational institutions, scientific discussions, and reflective sessions, which made it possible to consider AAC comprehensively as a pedagogical, technological, and linguistic phenomenon.
The visit began with an official meeting and welcome by Oleksii Gavrysh, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Ukraine to Norway. Representatives of the University of Oslo presented the structure of the Department of Special Needs Education, the activities of the Oslo Special Educational and Learning Lab (SPeLL), as well as contemporary approaches to inclusion in the Norwegian education system.
Participants had the opportunity to learn about methods for identifying and assessing the needs of children with AAC at different developmental stages; step-by-step models for supporting AAC users; the activities of Statped and the Norwegian Labour and Welfare Administration’s Assistive Technology Centres (NAV); and the role of ISAAC Norway in developing the AAC professional community.
A significant part of the visit was devoted to direct observation of the educational process in the following schools: Haukasen skole, Haug special school, Nordvoll special school, Hasle school, Nordkollen (for students with autism spectrum disorders), and Nydalen School (inclusive classes and a physics lesson).
Participants attended classes, analyzed pedagogical practices, became acquainted with low- and high-technology AAC tools, and took part in reflective discussions.
An important component of the program consisted of hybrid seminars conducted by Prof. Stephen von Tetzchner and Prof. Kristine Stadskleiv, which all members of the Rivne State University of the Humanities AMUSE project team were able to join online.
Particular interest was generated by the meeting with TV 2 Skole, where participants learned about the development of educational content on the Elevkanalen platform and were practically involved in dramatic and musical activities using AAC tools.
Especially moving was the meeting with Andrii Ilnytskyi, a Ukrainian student with special educational needs who studies at Nydalen High School, and his mother Hanna. Their experience clearly demonstrated how assistive technologies and eye-tracking can influence communication, learning, and the quality of life of children with special educational needs.
The study visit to the University of Oslo provided a powerful platform for sharing international experience, strengthening partnerships, rethinking the role of AAC in inclusive education, and generating ideas for the further implementation of best practices practices within the Ukrainian educational context.
The final stage of the visit was a wrap-up session dedicated to discussing the outcomes of the study visit and the award of certificates to the participants of the AMUSE project.
The project team expresses its sincere gratitude to Stephen von Tetzchner and Kristine Stadskleiv for the high academic standard and the meaningful organization of the training at the University of Oslo.
The European Commission support for the production of this publication does not constitute an endorsement of the contents which reflects the views only of the authors, and the Commission cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein.
#Erasmus #AMUSE #AMUSE_AAC_ua #amusershu #AMUSEproject #StudyVisit #InclusiveEducation #InterculturalExchange
Шановні здобувачі вищої освіти!
Запрошуємо вас взяти участь у міжнародному 3-місячному стажуванні в Університеті імені Яна Длугоша в Ченстохові (Польща). Це чудова можливість отримати міжнародний досвід, розширити свої знання, удосконалити мовні навички та відкрити для себе нову академічну культуру!
Деталі стажування:
Цільова група учасників: здобувачі освітнього рівня бакалавр та магістр;
Тривалість стажування: 3 місяці (01/03/2026 - 31/05/2026);
Вартість: стажування безкоштовне.
Термін подачі документів до 20 січня 2026 р.
За більш детальною інформацією, переліком програм та документів для оформлення міжнародної академічної мобільності звертайтеся:
Центр інновацій та міжнародного співробітництва РДГУ
каб. 39 а, вул. Степана Бандери, 12
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Тел.: 098 367 77 59, +38 (068) 959 88 76 (Viber)
У ці різдвяно-новорічні дні з особливою теплотою згадуємо людей, які світлом свого душевного аристократизму, людяності, доброти й високого професіоналізму осяяли наш життєвий шлях. Саме такою в пам’яті багатьох випускників української філології РДГУ постає Людмила Семенівна Бондаренко.
1 січня 2026 року виповнюється 100 років з дня її народження.
Людмила Семенівна була унікальною особистістю в багатьох вимірах. Понад пів століття (від 1950-го до 2009-го рр.) вона пропрацювала в нашому університеті. Цей хронологічний відлік є винятковий не тільки чисельною наповненістю, а й вражає подіями, датами, долями людей, які траплялися на її життєвому шляху. Випускниця Дніпропетровського державного університету, вона стала символічним інтелектуальним мостом єднання між різними науковими школами, досвідами, способами ретрансляції гуманітарних знань. Майже 15 років Людмила Семенівна працювала на кафедрі української мови, а згодом – близько пів століття – на кафедрі української літератури. І цю особливу здатність – відчуття органічної співдії та екзистенційного діалогу між світом мови та літератури, цілісність в пізнанні таїни слова передала своїм учням.
Разом з чоловіком, Миколою Олександровичем Кузьменком, успішно захистила в Інституті літератури ім. Т.Шевченка дисертацію на звання кандидата філологічних наук, і це було знаковою подією, адже захист саме в стінах Академії наук засвідчив високий рівень наукового мислення.
Свої знання, уміння й закоханість у дивовижний світ української літератури передавала студентам. Її лекції вирізнялися особливим інтелектуалізмом, намаганням відкрити нові дослідницькі обрії для всіх, хто прагнув вийти за межі усталених підходів і канонізованих практик. Людмила Семенівна не загравала зі студентами, не прагнула здобути дешевий авторитет. Її шлях був інший – формування вимогливості й відповідальності, здатності ставити складні питання й прокладати нові шляхи до їхнього осмислення, а також осягання знань як цінності, котра не підлягає девальвації.
Серед вихованців Людмили Семенівни – відомі педагоги, громадські діячі, знані вчені. Перелік конкретних імен та прізвищ може зайняти кілька десятків сторінок. Її життєва школа втілена не в формальних показниках, а у високих стандартах моральності, порядності й доброчесності.
У житті Людмили Семенівни Бондаренко був особливо драматичний період, який не можна оминути, і про який воліли не згадувати з різних причин. Мова йде про її чоловіка, Миколу Олександровича Кузьменка. Разом з Людмилою Семенівною після закінчення Дніпропетровського державного університету він приїхав до Рівного і майже два десятиліття викладав українську літературу в Рівненському педагогічному інституті. Випускники згадують, що Микола Олександрович став улюбленцем багатьох студентів. На початку 1970-х років, коли почалися масові репресії проти українських митців, правозахисників і громадських діячів, в совєтській Україні розгорнули кампанію боротьби з «українським буржуазним націоналізмом». У 1973 році її жертвою став і Микола Олександрович Кузьменко. Приводом для безпідставних звинувачень слугував той факт, що він підписав схвальний відгук на автореферат дисертації Степана Пінчука, у якій йшлося про виразні українські алюзії в «Слові о полку Ігоревім». Цькування і тиск з боку парткому були системними й цинічними. Такі звинувачення загрожували позбавленням свободи, переслідуванням родини та іншими гоніннями. Формою протесту й захисту родини Микола Олександрович Кузьменко обрав самогубство. Це був трагічний крок, який і донині кровоточить та нагадує про злочини імперії зла.
Біль утрати Людмила Семенівна несла все своє життя. Не зламалася, не принижувалася, не запобігала ласки сильних світу цього. Продовжувала самовіддано працювати й плекати дух вільної думки й вільного слова. Тонкий гумор, дотепне зауваження й водночас глибокі аналітичні підходи вирізняли її стиль як науковця й наставника.
Особливим талантом Людмили Семенівни була материнська турбота про вихованців-студентів, колег-викладачів, співробітників. Нагодувати, обігріти, підтримати добрим словом – таким було головне правило її життя. Легендарними стали чаювання-бесіди у її гостинному помешканні. Не одне покоління філологів ласували фантастичними пиріжками, тортиками та іншими смаколиками, якими щедро частувала Олена Григорівна, мама Людмили Семенівни. Це було неповторне відчуття родинного тепла й затишку, унікальної атмосфери єднання в спільноті, згуртованій прагненням в долі однієї людини побачити шлях цілого покоління, а в досвіді покоління вирізнити неповторність індивіда. У таких зустрічах проглядалася спадкоємність з тими традиціями високої школи, коли університет був не тільки інструментом для здобуття професії, а осередком плекання незалежної думки, постійних наукових дискусій та відкритості до нового досвіду.
Шановна філологічна родино! Наш допис – це данина світлій пам’яті Людмили Семенівни Бондаренко й Миколи Олександровича Кузьменка. Водночас це нагадування про те, що жодною зброєю, підступами й фальсифікацією не можна знищити людської Гідності й Слова Правди, Любові, Натхнення до життя. Нехай Слово, посіяне Людмилою Семенівною Бондаренко, її особистий приклад подвижництва й служіння стане джерелом нашої духовної сили!
