Майстер спорту міжнародного класу з фрістайлу, переможець етапу Кубка Європи, чемпіон України серед юніорів, а віднедавна і «бронзовий» призер зимових Юнацьких Олімпійських ігор – все це досягнення 18-річного студента РДГУ Ореста Коваленко.  Як вдається поєднувати навчання, тренування та виступи, які емоції наш юний спортсмен відчував під час змагань та чому обрав для навчання саме РДГУ – у нашому інтерв’ю.

- Як ти потрапив у фрістайл?

- Можна сказати волею випадку… В мене був друг ще з дитячого садочку, який запросив відвідати секцію фрістайлу у Рівному. Я дуже довго вмовляв маму, щоб вона мене туди записала. Вперше я потрапив у секцію в 6 років , і думав що то секція спортивної гімнастики а виявилось що фрістайл…  Цей вид спорту одразу ж викликав у мене захоплення. До цього я навіть не міг уявити, що колись навчуся кататися на лижах, а тим паче стрибатиму з трампліна.

- Ти виступаєш у слоупстайлі…..

В один момент переді мною постав вибір між слоупстайлом та фрістайлом-акробатика. Перший мені здавався більш видовищнішим видом, тому я обрав для себе саме його.

- Твої батьки спортсмени? Як ставляться до твоїх занять екстремальним спортом?

- Тато колись займався боротьбою. Завжди привчав до здорового способу життя, хоча сам не завжди його дотримувався (сміється – авт.). Тому змалку було з кого брати приклад. Мама не надто любить дивитися мої виступи через переживання. Однак цікавість бере своє. Тому, коли є трансляція, батьки намагаються не пропускати моїх змагань.

- Як вдається поєднувати навчання, тренування, змагання? Вистачає часу на все?

- Тренування зазвичай розпочинається після пар (по 3 години 6 разів на тиждень). Якщо мова йде про збори, то вечорами, якщо є вільний час, намагаюся виділити годину-дві на свої улюблені навчальні предмети – «БЖД», «Рухливі ігри», «Історія» . Тобто наздоганяти те, що пропустив.

- Які емоції ти відчував перед фінальним стрибком?

- Двоїсті... Я травмувався перед кваліфікацією, ще гірше стало, коли під час неї впав на другому стрибку. Перед фіналом дивився на п’яту і не знав чи продовжу виступ. Думав взагалі не стрибати, однак мої тренери сказали: «Ми можемо зняти тебе зі змагань, проте ти пожалкуєш про це в майбутньому». Я прислухався до їхньої думки, забув про усі переживання, біль і зосередився лише на фінальному стрибку. За що я їм безмежно вдячний.

 - Ти переможець етапу Кубка Європи зі слоупстайлу… Чого не вистачило на Олімпіаді?

- В першу чергу, майстерності на «трубах»( рейли – вид фігур на трасі). Окрім того, не впорався з переживаннями та не зміг виконати усе, що планував. Думаю ми це підправимо і на дорослій Олімпіаді у Пекіні я ще покажу на що здатен. Ми вже розпочали підготовку програми до змагань у Піднебесній. Зокрема працюватимемо над покращенням стрибків та робитимемо їх більш стабільними.

- Чому обрав для навчання саме РДГУ?

- РДГУ – прекрасний варіант для мене. Він знаходиться у Рівному, де проходять всі мої тренування . Плюс ще у шостому класі я вирішив, що поступатиму саме до РДГУ на спеціальність «Фізична культура». В майбутньому планую працювати тренером. Хоча ще не впевнений чи саме тренером з фрістайлу. Однак на 1000% впевнений - моє професійне життя буде пов’язане зі спортом. Окрім того, знайомі фрістайлісти, які тут навчалися,  рекомендували саме наш університет.

- Хто відіграв найбільшу роль у твоєму становленні, як спортсмена?

- Безперечно мої персональні тренери. Перший - Оксана Ткачук, нинішні - Галина та Юрій Досови. Вони не лише «робили» з мене спортсмена, а й допомагали стати хорошою людиною.

- Маєш хобі?

- В мене не так багато вільного часу, однак , коли він є, то обожнюю проводити час з друзями. Вони завжди мені допомагають, у всьому підтримують і це дуже важливо для мене. Якщо ж говорити про спортивні збори, то завжди беру з собою ігрову приставку. Тобто, якщо є час щоб «перезавантажитися», звільнити мозок, засідаю за комп’ютерні ігри.

- Чи є в тебе улюблена страва, яку через спортивний режим не можеш їсти часто?

- У фрістайлі немає якогось певно визначеного режиму у харчуванні. Тобто не сильно слідкую за вагою, оскільки вона впливає на стрибки.  Якщо під час змагань є вітер і вага спортсмена маленька – це погано. Але в мене з вагою все в нормі – тому немає чогось такого в чому я себе обмежував би. Щодо улюбленої страви, то, напевно, це смажена картопля. Особливо якщо її робить мама.

- Маєш кумирів?

- Кумирів - ні. Однак є два спортсмени, стилі яких мені дуже подобаються  - швейцарець Андрі Рагеттлі та американець Александер Холл. Якщо не з мого виду спорту – для мене завжди еталоном був Кріштіану Роналду.  На мою думку, він дуже хороша людина - має чимало спортивних досягнень і при цьому залишається простою людиною.

 - На твою думку, фрістайл в Україні та, зокрема, у Рівному має перспективи?

- Звичайно ж. Сьогодні фрістайл дуже популяризується. Багато дітей приходять, зокрема до нашої рівненської спортивної школи. Думаю серед них, безперечно, є майбутні чемпіони. Тому фрістайлу як в Рівному, так і в Україні, однозначно бути.