26 листопада 2019 року на базі психолого-природничого факультету РДГУ відбувся VІ науково-практичний семінар «Актуальні питання розвитку практичної психології на Рівненщині».

Понад 70 практичних психологів Рівненщини та студенти І-VI курсів РДГУ відвідали семінар. Під час пленарного засідання з вітальними словами та загальною інформацією щодо підготовки психологів і підвищення їхньої кваліфікації на Рівненщині виступили:

Павелків Віталій Романович – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики, декан психолого-природничого факультету РДГУ;

Воробйов Анатолій Миколайович – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ;

Ставицька Олена Григорівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики.

Мельник Юлія Василівна – завідувачка навчально-методичного кабінету психологічної служби Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Продовжили роботу пленарного засідання виступами та доповідями щодо проблем психологічної науки. З мотиваційним виступом «Професія психолога: нові грані та можливості» щодо можливостей ефективного започаткування приватної психологічної практики та розвитку професійних якостей і компетентностей, виступила Дружиніна Інна Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ.

Камінська Ольга Володимирівна, доктор психологічних наук, професор кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ, у доповіді «Підходи до психокорекції Інтернет-залежності», зазначила важливість дослідження проблеми адикцій, деталізувала класифікацію підходів та методів психокорекції Інтернет-залежності.

До аналізу проблеми формування адикцій, також звернулися Ставицька Олена Григорівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ, яка у доповіді «Дитячо-батьківські відносини як фактор успішного розвитку дитини», наголосила на важливості впливу на сімейну систему при корегуванні адиктивної поведінки у дітей.

Грабовська Ірина, практичний психолог Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені Віктора Поліщука, у доповіді «Рання діагностика у роботі психолога медичного закладу», зазначила перелік мозкових дисфункцій та сучасні способи їх діагностики.

Борейчук Ірина Олегівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ, у доповіді «Толерантність та інтолернатність в освітньому просторі», розповіла про важливість формування толерантного відношення в системі дошкільної, загальної та вищої освіти.

Продовження науково-практичного семінару відбулося у секційних засіданнях, де спікери та учасники визначили перспективи розвитку практичної психології на Рівненщині, окреслили напрямки співпраці РДГУ та центрів практичної психології на Рівненщині з метою організації та удосконалення різних форм підготовки практичних психологів.

У практичному блоці семінару тренери познайомили учасників з сучасними техніками, інструментами та методами роботи у різних напрямках психологічної практики.

Завершився семінар підведенням підсумків роботи та окресленням перспективних напрямків діяльності практичних психологів на Рівненщині.

26 листопада відбулася зустріч представників ІТ-компаній Рівного зі студентами Рівненського державного гуманітарного університету, які здобувають освіту за ІТ-спеціальностями та спеціалізаціями: Інженерія програмного забезпечення; Професійна освіта (Цифрові технології); Комп’ютерні науки; Прикладна математика; Середня освіта (Інформатика); Початкова освіта та інформатика; Трудове навчання та технології; Фізика та інформатика.

«День кар’єри в ІТ» став одним із перших кроків реалізації підписаного із Громадською спілкою «Рівне ІТ Кластер» Меморандуму щодо ефективної взаємодії Рівненського державного гуманітарного університету та ІТ-організаціями Рівного у науково-дослідній та навчально-методичній діяльності, розробленні сучасних освітніх програм, навчальних планів, сертифікованих курсів, покращенні якості підготовки фахівців і спільного вирішення виробничих завдань ІТ-галузі.

Серед присутніх найуспішніші ІТ-компанії Рівного: SoftServe, SoftGroup, Mindy Teams, Zagrava Games, MVCOM, Honeycomb Software, Реноме-Смарт, KTC, освітні компанії Beetroot Academy та ITStep ШАГ.

Смачним спонсором заходу стала компанія, яка ефективно використовує автоматизацію бізнес процесів – «Рум'янець». Медіапартнер нашого заходу - Радіо ТРЕК - 106,4 FM .

Ключові запитання організованої зустрічі були такі:

• Що варто робити сьогодні, аби бути успішним вже завтра? 
• Які є правила успішної комунікації з роботодавцем? 
• Як зробити успішну кар’єру у сфері ІТ?

Перед нашими студентами виступили запрошені гості та партнери Рівненського державного гуманітарного університету:

Андрій Хмельник – представник Громадської спілки «Рівне ІТ Кластер»; керівник проектів SoftServe;

Неля Вербицька – менеджер з персоналу ПрАТ «РЕНОМЕ»;

Вікторія Кузнєцова – директор Mindy Teams;

Оксана Зигалова – заступник директора Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з методичної роботи;

Олександр Шах – DevOps-інженер компанії SoftGroup.

Від організаторів виступили:

Олександра Романовська – помічник ректора Рівненського державного гуманітарного університету;

Олександр Дейнега – проректор з наукової роботи Рівненського державного гуманітарного університету;

Микола Шахрайчук – декан факультету математики та інформатики Рівненського державного гуманітарного університету.

Студенти уважно дослухались до доповідачів, а після цього обговорювали можливості працевлаштування в ІТ-компаніях, представники яких продовжили спілкування після вітальної частини.

Після цього представники ІТ-компаній взяли участь у розширеному засіданні інформатичних кафедр факультету математики та інформатики та обговорили можливості співпраці з підготовки висококваліфікованих фахівців з ІТ-спеціальностей у Рівненському державному гуманітарному університеті.

Ще раз дякуємо усім партнерам, гостям, студентам та ректорату університету!!!

Успішного всім працевлаштування!!!

15-16 листопада у м. Більську-Підляському (Республіка Польща) відбулася ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті».

У ній узяли участь не лише дослідники-спеціалісти, представники влади в освітній галузі, керівники і педагоги освітніх установ у регіоні та за його межами, але всі зацікавлені Підляшшям, його культурою, мовою, історією, сучасністю.

Відкриття конференції символічно відбулося у школі № 4 в Більську, де українську мову вивчають понад 160 учнів. Учасники конференції могли на власні очі побачити, як проходить таке навчання. Після короткої перерви конференція продовжила свою роботу в Міській публічній бібліотеці Більська.

Перша сесія Конференції була присвячена історії українського шкільництва на Підляшші. Грунтовні доповіді представили Юрій Гаврилюк (Більськ, «Освіта на Підляшші до початку ХХ століття – етнічний характер»), Марко Сирник (Валч, «Комісаріат Народної Освіти на Холмщині, Підляшші та Поліссі в 1917–1919 роках»), Роман Висоцький (Варшава, «Початки українського шкільництва на Північному Підляшші в 1917–1919 роках»), Григорій Купріянович (Люблін, «Спроби організування українського шкільництва на Південному Підляшші та Холмщині у 1919–1924 роках», Микола Рощенко (Люблін, «Навчання української мови в Кліщелях у 50–60-ті роки ХХ століття на тлі мовної ситуації в регіоні».

Важливе місце на Підляській українській науковій конференції посіла мовознавча проблематика, адже саме мова є основним чинником самоідентифікації народу. Друга сесія конференції мала назву «Мовознавчі дослідження Підляшшя». Серед її учасників були відомі польські та українські мовознавці. Із Києва прибув до Більська директор Інституту української мови Національної академії наук України професор Павло Гриценко, який поділився думками про українську мову Підляшшя в загальноукраїнській перспективі, указав на моделі її утвердження й віталізації. Також у конференції взяли участь авторитетні люблінські мовознавці професори Михайло Саєвич, Фелікс Чижевський, Любов Фроляк. Із топонімічними дослідженнями виступили Оксана Кузьмич із Рівного та Іван Лобузінський із Курашева.

Під час третьої сесії конференції, названої «Історія та культура Підляшшя», ішлося, зокрема, про самоорганізацію мешканців сіл краю (Василь Крупич), діяльність православних парафій (Юрій Плева), суспільно-культурне товариство «Холмщина» (Ірина Гринь), «Братство православної молоді Люблінсько-Холмської єпархії» (Ольга Купріянович), про матеріальну культуру Підляшшя (Олександр Кирилюк) тощо.

Другий день конференції розпочався відкриттям фотовиставки «25 років навчання української мови на Північному Підляшші (1994–2019)» та роботою четвертої сесії з аналогійною назвою, яка зосереджувалася на практичному вимірі та перебігу навчання української мови як рідної на Північному Підляшші особами, що брали активну участь у цих подіях. Із великою увагою присутні вислухали доповіді Людмили Лабович (Білосток), Єлизавети Томчук (Більськ), Ірини Вишенко (Більськ–Черемха), Аґнешки Ґізи (Більськ), Кароліни Хмур (Білосток), Олександри Іванюк (Білосток).

Мета останньої, суботньої сесії «Досвід навчання рідної мови у культурному, юридичному та громадському контекстах» – це погляд на Підляшшя в ширшій перспективі. На сесії йшлося про мовну політику Канади у сфері освіти (Ірена Путко-Корбабич із Торонто), про шкільництво литовської меншини в Польщі (Альвидас Нєвуліс із Пунська), про стан, проблеми і перспективи навчання української мови в Польщі (Марко Сирник із Валча), про транскультурність як педагогічний виклик та комунікаційну компетенцію (Дорота Місіюк із Білостока).

Отже, ІІІ Підляська українська наукова конференція «25-річчя відродження навчання української мови на Північному Підляшші у суспільно-культурному контексті» мала міждисциплінарний характер. На ній виголошували доповіді з різних галузей науки, перш за все історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, юридичних наук (зокрема в галузі захисту прав меншин), проблематики сусідніх регіонів (Берестейщини та Холмщини), у яких проживають українці, а також питання, які стосуються функціювання національних меншин у Польщі та в інших країнах, перебувають у колі наукових зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Це були два насичені подіями конференційні дні, під час яких учасники мали змогу послухати 46 доповідей і комюніке, активно і продуктивно дискутувати, подивитись концерт ансамблю «Ранок», а вже після конференції – взяти участь в екскурсії Підляшшям і переглянути в Клєніках виставу «Сто тисяч» у виконанні театру із Зорі (Україна).

Міська ратуша в Білі Підляській

Організатори конференції: Ольга Купріянович, Григорій Купріянович, Лука Бадовець, Андрій Артем‘юк

Із проф. Павлом Гриценком, проф. Феліксом Чижевським

Учасників конференції вітає в’язанкою українських пісень вокальна група Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» школи № 4 імені Адама Міцкевича

Урок української мови у другому класі школи № 4 імені Адама Міцкевича проводить учитель Єлизавета Томчук

Проф. Павло Гриценко на уроці у другокласників

У кулуарах конференції: проф. Андрій Артемюк і доц. Оксана Кузьмич

Проф. Григорій Купріянович відкриває першу сесію конференції

Виступає проф. Фелікс Чижевський

Виступає доц. Оксана Кузьмич

Старшокласники школи № 4 імені Адама Міцкевича прийшли підтримати свою вчительку

Виступає вчителька української мови школи № 4 імені Адама Міцкевича Агнешка Гіза

На конференції присутні різні вікові категорії…

Відомості про кількісний склад нацменшин у Польщі

Гостя конференції Ірена Путко-Корбабич із Торонто

Гурт «Ранок» заслужено отримав подарунки з України

Проф. Павло Гриценко дякує організаторам конференції за теплий прийом і високий рівень проведеного заходу

Виставка підручників із вивчення української мови

Професор кафедри теорії і практики фізичної культури і спорту Радослав Мушкета консультує студентів магістратури щодо написання праць магістерських на теми, що актуальні в ЄС. Професор працює на кафедрі упродовж другого року. Це дає можливість краще реалізувати європейські освітні стандарти в Україні.