На кафедрі активно функціонують наукові гуртки, які спрямовані на розвиток професійних компетенцій викладачів і здобувачів вищої освіти, а також сприяють інтеграції сучасних підходів до навчання іноземних мов. Одним із ключових напрямів є гурток “Current Approaches and Methods in Foreign Language Teaching in Challenging Circumstances”. Його діяльність зосереджена на вивченні інноваційних методик викладання іноземних мов у складних умовах, таких як дистанційне навчання, робота з різнорівневими групами чи викладання в багатокультурному середовищі. Здобувачі освіти отримують можливість розглядати реальні педагогічні кейси, обговорювати їх та розробляти ефективні стратегії навчання.

Ще одним важливим проєктом є англомовний дискусійний гурток з міжкультурної комунікації, що проводиться у співпраці з Nicole Sandretto з Niagara University. Цей гурток спрямований на покращення практичних мовних навичок здобувачів вищої освіти через активні дискусії, рольові ігри та аналіз реальних міжкультурних ситуацій. Учасники досліджують тонкощі спілкування в умовах культурного різноманіття, що допомагає їм краще зрозуміти нюанси міжкультурної взаємодії та підготуватися до роботи в міжнародному середовищі.

Керівниками цих гуртків є досвідчені викладачі кафедри: Наталія Антоненко, Олена Касаткіна-Кубишкіна та Алла Фрідріх. Участь у роботі гуртків беруть здобувачі другого бакалаврського рівня вищої освіти  спеціальності «Філологія» групи ІМ-31. Завдяки тісній співпраці викладачів і здобувачів вищої освіти ці гуртки стали ефективними майданчиками для розвитку академічних навичок, розширення кругозору та поглиблення професійних знань у сфері викладання та міжкультурної комунікації.

Окремо варто відзначити роботу проблемної групи на тему «Educational Problems of the Modern Globalized World», якою керує доцент Юлія Курята. До складу групи входять студенти ІМ-11: Боковець Юлія, Гуменюк Дарина, Котовський Олександр, Пишняк Антоніна, Ткачук Анастасія, Утинкевич Каріна та староста Філь Марія. Основною метою роботи гуртка є дослідження освітніх викликів сучасного глобалізованого світу, зокрема питання рівного доступу до освіти, адаптації традиційних методик до умов цифровізації та забезпечення міжкультурного діалогу у освітньому процесі.

Учасники групи не лише теоретично опрацьовують проблематику, а й активно беруть участь у конференціях, семінарах та практичних воркшопах. Під керівництвом досвідченого викладача вони формують наукові статті, презентації та рекомендації, які можуть бути корисними як у науковій, так і практичній площині. Така діяльність сприяє підвищенню рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіти і допомагає розкрити їхній потенціал як майбутніх фахівців.

Науковий студентський гурток «Когнітивний та прагматичний аспект функціонування одиниць німецької мови та методика їх викладання у школі» є платформою для поглибленого вивчення теоретичних і практичних аспектів функціонування німецької мови. Метою гуртка є формування у здобувачів вищої освіти навичок дослідницької роботи, розвиток когнітивного мислення та вдосконалення знань у сфері методики викладання німецької мови в сучасній школі. Учасники аналізують мовні одиниці з точки зору їх прагматичного потенціалу та когнітивних властивостей, розробляють інноваційні підходи до їх інтеграції у шкільну програму.

До складу гуртка входять активні та зацікавлені здобувачі вищої освіти і викладачі, зокрема: Юлія Шпотак, Тетяна Терпелюк, Ірина Дем’янчук, Наталія Симонович, Надія Ясінська, Кароліна Ковалик, Вікторія Переходько та Христина Білецька. Їх спільні зусилля спрямовані на проведення досліджень, участь у конференціях і створення навчальних матеріалів, які відповідають сучасним вимогам освіти. Ці напрацювання сприяють підвищенню якості підготовки майбутніх учителів німецької мови.

Керівником гуртка є професор Лариса Середюк, яка надає учасникам цінні методологічні та практичні поради, сприяючи їхньому професійному зростанню. Завдяки її керівництву гурток активно працює над актуальними темами у сфері лінгвістики та освіти, забезпечуючи учасників сучасними знаннями та дослідницькими компетенціями.

Наукова  студентська проблемна група "Сучасні технології формування міжкультурної комунікації здобувачів вищої освіти" функціонує під керівництвом доктора педагогічних наук, професора Ольги Безкоровайної. Її діяльність спрямована на розвиток теоретичних та практичних аспектів міжкультурної комунікації, що є ключовим чинником підготовки конкурентоспроможних фахівців у сучасному глобалізованому світі.

Мета групи — дослідження й впровадження інноваційних технологій, які сприяють формуванню у здобувачів вищої освіти здатності до ефективної комунікації у багатокультурному середовищі.

Завдання групи:

  1. Аналіз сучасних педагогічних технологій, що забезпечують розвиток міжкультурної компетентності.
  2. Розробка навчально-методичних матеріалів для інтеграції міжкультурної комунікації у освітній процес.
  3. Проведення досліджень щодо впливу цифрових та інтерактивних технологій на формування міжкультурних навичок.

Учасники групи — здобувачі другого магістерського рівня вищої освіти, які активно залучені до дослідницької діяльності: Вероніка Подерня, Єлизавета Люклянчук, Аліна Омелянюк, Світлана Кирилюк, Яна Пишняк, Олег Леоновець, Катерина Лепеха.  Вони працюють над індивідуальними та колективними проєктами, спрямованими на вивчення особливостей міжкультурної взаємодії у різних соціальних, освітніх і професійних контекстах.

Форми роботи групи:

  • Проведення теоретичних і практичних занять з використанням кейс-методу, рольових ігор та симуляцій.
  • Обговорення актуальних наукових статей та матеріалів на тематичних засіданнях.
  • Участь у міжнародних і всеукраїнських конференціях, публікація результатів досліджень у фахових виданнях.
  • Організація проєктів співпраці із закордонними університетами та культурними організаціями.

Результатом роботи групи є підвищення рівня міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти, а також формування їхньої здатності до толерантної та ефективної комунікації у багатокультурному середовищі.

Група відкриває нові перспективи для розвитку освітнього процесу та сприяє адаптації здобувачів вищої освіти до викликів сучасного світу.

 

Back to top