- впливати на державну молодіжну політику;
- розбудовувати платформу для національного діалогу серед молоді;
- формувати основи громадянського суспільства;
- реалізовувати студентські благодійні проєкти .
Грузинське місто Бакуріані цьогоріч було господарем чемпіонату світу з фристайлу та сноубордингу. У перший день змагань були розіграні комплекти нагород у командних змаганнях з лижної акробатики.
Збірну України у командних змаганнях представили: Анастасія Новосад (випускниця РДГУ), Дмитро Котовський, Олександр Окіпнюк, а також Ольга Полюк та Максим Кузнєцов (здобувач першого рівня вищої освіти), які були у статусі запасних.
До суперфіналу змагань українці потрапили з четвертим результатом. Нашим фристайлістам потрібно було “зачепитися” за п’єдестал і вони з цим завданням впоралися. Команда України отримала бронзову медаль, випередивши Казахстан і Канаду.
ЧС з лижної акробатики. Командний фристайл
- США – 338.98
- Китай – 328.14
- Україна – 260.57
- Казахстан – 236.33
- Канада – 228.17
Відзначимо, що для української збірної це перша медаль саме у командних змаганнях. Загалом це третя в історії нагорода після срібла Олександра Абраменка (2019) і бронзи Ольги Волкової (2011).
Приємно, що найкращою на турнірі серед українців стала наша випускниця Анастасія Новосад. Дві бронзи дозволили їй стати лідеркою за кількістю нагород на ЧС з лижної акробатики в історії України. Її медаль стала першою за 12 років на чемпіонаті світу у жіночому турнірі для нашої збірної.
У Рівненському державному гуманітарному університеті відбувся ІІ Всеукраїнський форум «Підготовка фахівців галузі ІТ-освіта в умовах воєнного стану» спільно з ГС «Рівне ІТ-освіта» та Департаментом освіти і науки Рівненської ОВА 21-22 лютого 2023 року в он-лайн режимі
Участь у роботі ІІ Всеукраїнського форуму «Підготовка фахівців галузі ІТ-освіта в умовах воєнного стану» з метою обговорення особливостей підготовки фахівців галузі та формування їх професійних компетентностей, який проводиться кафедрою інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики Рівненського державного гуманітарного університету взяли представники органів влади, бізнесу та ряду закладів освіти:
Волинський національний університет імені Лесі Українки;
Державний університет "Житомирська політехніка";
Житомирський державний університет імені Івана Франка;
Здолбунівський ліцей N4;
Ізмаїльський державний гуманітарний університет;
Інститут цифровізації освіти НАПН України;
Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради;
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка;
Луцький національний технічний університет;
Львівський національний університет імені Івана Франка;
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького;
Національний університет водного господарства та природокористування;
Рівненський ліцей №12 Рівненської міської ради;
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування;
Рівненський фаховий коледж економіки та бізнесу
Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
Український державний університет імені Михайло Драгоманова;
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.
Форум проходив у форматі панельних дискусій за участі представників Департаментів освіти і науки, Центрів якості освіти, розробників державних стандартів освітніх програм та експертів НАЗЯВО. У ході зустрічей розглянуто важливі й актуальні питання:
‒ Чи готові представники влади та бізнесу сприяти розвитку в ЗЗСО Рівненщини та інших регіонів класів профільного спрямування в галузі ІТ?
‒ Хто такі інші стейкхолдери (крім здобувачів вищої освіти, випускників програми; роботодавців; академічної спільноти) і якою може бути їхня роль в реалізації освітніх програм?
‒ Яким чином під час формулювання цілей та програмних результатів навчання ОП враховувати галузевий та регіональний контекст?
‒ Як обґрунтувати особливості (унікальність) освітньої програми в умовах дії державного стандарту?
‒ Практика чи дуальна освіта? Що краще працює в сучасних умовах?
‒ Як правильно присвоїти професійну кваліфікацію за умови існування стандарту вищої освіти, але відсутності професійного стандарту?
‒ Як правильно сформулювати кваліфікацію випускника та визначити його професійні права, коли немає освітнього стандарту?
‒ Як організувати опитування та інші складові моніторингу реалізації освітнього процесу, зокрема за тематикою даного форуму?
‒ Як організувати профільне вивчення предметів у ЗЗСО з орієнтацією на регіональні запити та перспективи ринку праці?
‒ Яким чином здобувачам вищої освіти забезпечити можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії? Як це реалізовано в різних закладах освіти?
‒ Як здобувачі вищої освіти отримують результати навчання у неформальній освіті і як ЗВО визнає ці результати?
‒ Як унормовано питання щодо використання робочих програм навчальних дисциплін та силабусів в освітньому процесі різних закладів освіти?
- Яке має бути змістове наповнення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів спеціальностей: 014.09 «Середня освіта (Інформатика)»; 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)»?
‒ Що ми плануємо робити уже завтра задля якісної підготовки фахівців галузі ІТ-освіта в умовах воєнного стану та в післявоєнний період?
Таким чином вдалося реалізувати поставлену мету та зарахувати участь у форумі як тренінг для педагогічних, науково-педагогічних працівників, гарантів освітніх програм та завідувачів кафедр з видачею сертифікатів.
Учасники форуму позитивно сприйняли і формат проведення і запропоновану тематику та планують зустрічатися регулярно з метою обговорення актуальних для ІТ-освіти проблем та завдань.
В Рівненському державному гуманітарному університеті 27 лютого 2023 року відбувся вечір вшанування пам’яті Лесі Українки - української письменниці, перекладачки та культурної діячки, співзасновниці літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія.
Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Вона писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
У заході взяли участь студенти філологічного факультету, які читали вірші поетеси. А також прозвучали музичні твори на слова Лесі Українки у виконанні студентів та викладачів Інституту мистецтв.
Зі словом про видатну поетесу виступила доктор філологічних наук, професор Ірина Захарчук.
Головний режисер – народний артист України Святослав Мельничук.
Ведуча – кандидат політичних наук, доцент Ірина Андрощук.
Науковою бібліотекою університету організовано тематичні виставки літератури, проведено бібліографічні огляди та читацькі конференції з нагоди 152-річниці з дня народження Лесі Українки.
Заступниками деканів з виховної роботи та завідуючими кафедрами активно розгорнуто серед студентів та викладачів популяризацію словесної та мистецької творчості Лесі Українки в навчальній, науковій та творчій діяльності.
Яків Дойчук та Анна Батюк. «Сповідь»
доктор філологічних наук, професор Ірина Захарчук
Ольга Комар. «Ні долі, ні волі у мене нема…» (німецькою мовою)
Катерина Холод та Анжела Мазур. «Хотіла б я піснею стати…»
Анна Тригуба «Стояла я і слухала весну…» (англійською мовою)
Яків Дойчук та Ірина Кудасова. «Мелодія»
Анастасія Лапій «Нічка тиха і темна була» (польською мовою)
Юлія Олійник «Українська фантазія»
Катерина Мороз «Слово, чому ти не твердая криця…» (французькою мовою)
Фольклорний гурт «ДЖЕРЕЛО», керівник заслужений діяч мистецтв України Раїса Цапун
Веснянки записані Лесею Українкою на Волині
Фольклорний гурт «ДЖЕРЕЛО», керівник заслужений діяч мистецтв України Раїса Цапун
Веснянки записані Лесею Українкою на Волині
Режисер – народний артист України Святослав Мельничук
Ведуча – кандидат політичних наук, доцент Ірина Андрощук
23 лютого на філологічному факультеті в рамках програми до Міжнародного дня рідної мови пройшов Круглий стіл «Наукові обрії студента-філолога». Захід провели викладачі кафедри української мови імені професора К. Ф. Шульжука з метою окреслити студентській молоді шляхи наукової реалізації в стінах нашого вишу й спонукати до перших наукових спроб.
Із вітальним словом з нагоди міжнародного дня рідної мови виступила завідувачка кафедри проф. Совтис Н. М., яка наголосила на визначальній ролі рідної мови в процесі формування особистісної та національної картини світу.
Редакторка збірника наукових праць «Лінгвістичні студії молодих дослідників» доц. Волос Н. П. презентувала черговий випуск кафедрального видання й повідомила про основні вимоги до студентських публікацій та правила укладання виступів для участі в конференціях.
Доц. Гаврилюк Н. В. як кураторка навчально-методичної роботи на кафедрі презентувала напрями наукових студій, які впродовж багатьох років реалізовують викладачі. Проблемні питання граматики, діалектології, індивідуально-авторської неології, лінгвокультурології традиційно обирають темами своїх робіт і здобувачі бакалаврського та магістерського ступенів вищої освіти.
Проф. Вокальчук Г. М. звернула увагу на динамічні процеси в лексичній системі мови під час війни й запросила молодь долучатися до вивчення оказіональної словотворчості нашого народу. Магістрантки, які виконують дослідження під керівництвом професорки, виголосили повідомлення за темами своїх кваліфікаційних робіт. Ірина Кулик поділилася напрацюваннями про словотворчість сучасних поетів діаспори, а Катерина Савицька презентувала новотвори рівненських поетес В. Люліч і Н. Демедюк.
Доц. Ричагівська Ю. Є. розповіла про науково-дослідницьку практику, яку на кафедрі виконують студенти-філологи. Цей вид навчальної роботи спрямований на вдосконалення навичок наукової діяльності та передбачає укладання статей, тез, повідомлень за обраною темою.
На завершення модераторка Круглого столу доц. Волос Н. П. запросила студентську молодь активно використувати майданчики кафедри української мови для апробації своїх наукових пошуків: ставати дописувачами збірника «Лінгвістичні студії молодих дослідників» і брати участь в однойменній щорічній конференції.
Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти (EHEA) й загальноєвропейський дослідницький простір (ERA) утворюють сучасне європейське суспільство знань. Спільний європейський освітній простір, з одного боку, сприяє зростанню мобільності студентів та професорсько-викладацького складу, а з іншого – академічна мобільність є необхідною умовою формування самого спільного освітнього простору.
Університет гуманітарно-природничих наук імені Яна Длугоша в Ченстохові, Польща, пропонує нашому університету, як партнерам, реалізувати академічну мобільність студентів у період з 01.03 по 31.05.2023 в рамках проєкту Erasmus+ KA131.
Для студентів буде передбачена стипендія у розмірі 800 євро щомісяця впродовж 3 місяців, тобто загалом 2400 євро. Використовуючи цю фінансову підтримку, студенти зможуть забезпечити своє проживання та щоденні побутові витрати, подорожі та екскурсії.
Вимогою до кандидатів є знання польської мови (не нижче рівня В1).
Сподіваємось, підтримка іноземних партнерів та колег не лише допоможе нам вистояти, а й надасть можливість нашим студентам долучитися до європейської вищої освіти, ділитися досвідом та інформувати наших партнерів про стан не лише в академічному, а й у політичному та соціально-економічному житті України.
