5 листопада 2020 року відбулися VІ Наукові читання «Інновації у музичній освіті та мистецтві», організовані Студентським науковим товариством Інституту мистецтв РДГУ. Науковий захід, що проходив дистанційно з використанням інтернет-платформи Zoom, об’єднав здобувачів мистецької освіти з Рівного та Львова. Отож, дотримуючись правил карантину, молодь активно долучається до нових форм наукового  спілкування.

Доповідачі з’ясовували особливості музичної освіти різних вікових груп – від дитини до дорослого. Адже для кожного треба знайти фаховий підхід, щоб світ мистецтва став невід’ємною частиною життя. Дослідники-початківці розглядали потенційні можливості музичного розвитку особистості як у навчальних закладах різних ступенів, так і в домашніх умовах.

Аналітичний погляд на сучасні проблеми музичної педагогіки та музикознавства -  це важливий крок професійного становлення майбутніх гуманітаріїв, добре підґрунтя для нових ідей і пропозицій.

Зустріч онлайн допомогла учасникам наукового заходу знайти однодумців і набути цінний дослідницький досвід.

куратор СНТ,

кандидат мистецтвознавства Тетяна Прокопович

• ДФ 47.053.005, на якому відбувся публічний захист дисертації РИЧКО ВІКТОРІЇ ЮРІЇВНИ на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 031 Релігієзнавство.

Тема: «Почаївська лавра: її історична роль та етнічна ідентифікація у сучасному українському суспільстві».

Науковий керівник – Панчук Ірина Іванівна, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії, Рівненський державний гуманітарний університет.

Голова ради:

Шевчук Катерина Сергіївна, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії, Рівненський державний гуманітарний університет.

Рецензенти:

Давидюк Руслана Петрівна, доктор історичних наук,професор, професор кафедри історія України, Рівненський державний гуманітарний університет.

Шеретюк Руслана Миколаївна, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, Рівненський державний гуманітарний університет.

Опоненти:

Чорноморець Юрій Павлович, доктор філософських наук, професор, професор кафедри богослов’я та релігієзнавства, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова.

Шкіль Світлана Олександрівна, доктор філософських наук, доцент, доцент кафедра філософії, Національний університет біоресурсів та природокористування України.

Вийшов друком п’ятий випуск науково-популярного видання «ARS TRANSLATORICA» у межах спільного перекладацького проєкту кафедри романо-германської філології Рівненського державного гуманітарного університету і факультету лінгвістики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Головний редактор – д. філол. н., проф. Деменчук О.В., відповідальні редактори - к. філол. н., доц. Константінова О.В. та канд. пед. н., доц. Демиденко О.П.)

Основною метою видання є популяризація та розвиток україномовного перекладу, зокрема шляхом залучення до цієї справи початківців – студентів, які шукають свій голос і стиль у перекладацькій справі і часто не мають змоги випробувати себе, потребують професійної підтримки і поради від досвідчених колег.

Випуск V присвячено результатам двох цікавих конкурсів. Один відбувся по завершенню Всеукраїнських студій художнього перекладу «Драгоман» (жовтень 2019 року - квітень 2020 року), проведених Національною спілкою письменників України (ініціатива та координація проєкту – Оксана Кротюк). А інший було проведено серед студентів Донецького національного університету (м. Вінниця), які долучилися до перекладу книжки Девіда Грінслейда «Lyrical Diagrams» за люб’язної згоди автора.

У наш збірник увійшли роботи переможців та успішних учасників цих конкурсів; тексти розташовано за прізвищами перекладачів згідно з алфавітним принципом.

Коротко про проєкти:

1. ВСЕУКРАЇНСЬКІ СТУДІЇ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ «ДРАГОМАН»

Географія студій доволі широка: Київ, Тернопіль, Харків, Вінниця, Острог, Одеса, Львів, Чернівці, Житомир, Сімферополь, Богодухів, Бердянськ, Мелітополь, Стрий, Золотоноша, Черкаси, Калуш, Куп'янськ, Борислав, Анкара, Дюссельдорф... Серед 155 учасників найбільше було тих, хто вивчає англійську. Багато – німецьку чи французьку. Були ті, хто опановує іспанську, японську, хорватську, чеську, польську. Окремі – турецьку, арабську, китайську, нідерландську, шведську, італійську, грузинську.

Роботу журі очолила Олена О'Лір. До слова сказати, студійці, яких вона курувала в поетичному перекладі з англійської мови, виявилися в конкурсі найуспішнішими. Також до наставництва та роботи в журі долучилися  Євгенія Кононенко та Ігор Андрущенко. А ще – заступниця декана Факультету лінгвістики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського Ольга Демиденко та викладачка цього факультету – кандидат філол. наук, старш. викл. Ганна Матковська.

Всеукраїнські студії художнього перекладу "Драгоман" були підтримані провідними видавництвами перекладної літератури. "Астролябія", "Видавництво Жупанського", "Видавництво Анетти Антоненко" та Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" стали книжковими меценатами студій, запропонувавши свої видання для нагороди переможцям та іншим успішним учасникам конкурсу. "Драгоман" вдячний директорам видавництв: Олегові Фешовцю, Олексієві Жупанському, Анетті Антоненко, Олені Судаковій – за спільне бажання ростити майстрів художнього перекладу.

Координувала роботу студій письменниця, член НСПУ Оксана Кротюк, якій і належала ініціатива цього проєкту. Відео- та фотозйомку лекцій – їх записано вісім –  зробив Микола Владзімірський. Лекції є у вільному доступі в ютубі:  https://bit.ly/3mFjTLr

Лекторами і наставниками студійців у процесі їхньої роботи над перекладами, які щиро поділилися з ними досвідом та майстерністю, стали знані перекладачі, письменники, літературознавці:

Іван Бондаренко – доктор філологічних наук, професор, сходознавець, перекладач. Автор і співавтор понад 250 опублікованих праць, серед яких наукові статті, підручники, хрестоматії, словники тощо, а також 17-ти збірок та антологій перекладів японської і корейської поезії. Іванові Бондаренку належить перший в Україні переклад ліричного прозового щоденника славетного Басьо, пересипаного перлинами хайку. Також він переклав нам Рьокана – цього дивовижного японського Сковороду – і ще цілу низку знакових поетів Японії. Іван Бондаренко збагатив нашу літературу також перекладами найвідоміших корейських поетів. Поетичний спадок Кім Соволя – перлина корейської, а тепер і української  перекладної літератури.  Лавреат премії імені Миколи Лукаша. Кавалер японського ордена «Вранішнього Сонця».

Олег Жупанський – поет, перекладач, видавець. 20 років віддав славетному журналові іноземної літератури «Всесвіт», де працював у відділі літератури та мистецтв, а згодом очолив відділ поезії. У його перекладах з французької опубліковано антологію дитячої поезії «Троє цуценят покидають Париж», твори Жака Превера, Жана Поля Сартра, Рене Шара, Альбера Камю, Анрі Мішо, Ґі Бретона, Філіпа Жаккотте, Жана Жане та ін.
З німецької  – поезії Райнера Марії Рільке, Франца Верфеля, Ернста Шонвізе, Ґергарта Фріча, Ернста Яндля, Андреаса Окопенка у збірці «Двадцять австрійських поетів ХХ сторіччя». Лавреат премії імені Максима Рильського.

Олена О'Лір – поетка, перекладачка, літературознавець, кандидат філологічних наук. Перекладає переважно з англійської («Гобіт» та інші твори Дж. Р. Р. Толкіна, казки Беатрікс Поттер, проза Джозефа Конрада) та  давньоанглійської.  Здійснила перший в історії української літератури переклад найдавнішої англосаксонської епічної поеми «Беовульф». Як літературознавець досліджує питання віршознавства та творчість послідовників київської неокласичної школи. Упорядниця та редакторка низки книжок Ігоря Качуровського. Лавреат літературних премій ім. Бориса Нечерди (2008), ім. Григорія Кочура (2012), ім. Олександра Білецького (2018).

Віталій Радчук – перекладознавець і лінгвіст, кандидат філологічних наук, автор понад 150 наукових праць, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Професійний перекладач широкого профілю з досвідом синхронного та послідовного тлумачення міжнародних конференцій, переговорів, фестивалів, мітингів, протокольного перекладу на найвищому дипломатичному рівні, кіноперекладу. У творчому доробку художні переклади, зокрема 13 книжок для дітей. Свої теоретичні здобутки вчений широко застосовує у своїх лекціях, семінарах, експертизах. Виступав з лекціями та доповідями на наукових конференціях у Кембриджі, Лондоні, Парижі, Оломоуці, Єревані, Мінську, у вузах Донецька, Луганська, Херсона, Запоріжжя, Сум, Харкова, Львова, Луцька, Чернівців, Хмельницького, Києва.

Олесь Кульчинський – сходознавець, тюрколог, перекладач, публіцист, доктор філософії в тюркології та кандидат філологічних наук. Перекладає з ряду східних мов: турецької, османської, кримськотатарської, урумської та фарсі. Також з англійської. Переклав українською мовою найвідоміші твори нобелівського лавреата з Туреччини Орхана Памука, а також романи та оповідання низки інших класичних і модерних тамтешніх авторів. Сприяє популяризації української літератури в Туреччині. Олесь Кульчинський – випускник Інституту тюркологічних студій при Стамбульському університеті. Досліджує османо-українські відносини 17 століття. Окрім минувшини, стежить за сучасною політичною ситуацією в Туреччині, зокрема за розвитком відносин Анкари, Києва та Москви в умовах військового конфлікту України та Росії. Лавреат премії імені Миколи Лукаша.

Сергій Борщевський – поет, перекладач, фахівець з іспаномовних літератур.

Переклав на українську  твори знаних поетів та прозаїків Аргентини, Куби, Чилі, Уругваю, Мексики, Колумбії, Перу, Іспанії та ін. Леопольдо Лугонес,  Хорхе Луїс Борхес, Фелікс Лопе де Вега, Федеріко Гарсія Лорка, Пабло Неруда, Хуліо Кортасар,  Габріель Гарсія Маркес,  Маріо Варгас Льйоса, Ісабель Альєнде – це далеко не повний перелік його перекладацьких надбань. Відзначений літературними преміями імені Івана Кошелівця, Максима Рильського, Василя Мисика, Романа Гамади, Григорія Кочура,  Миколи Лукаша, Орденом Травня Аргентинської Республіки та ін.

Наталя Сидяченко – перекладачка, літературознавець, кандидат філологічних наук.  В перекладацькому набутку – переклади прози й поезії з польської мови, зокрема твори лавреатів Нобелівської премії  Віслави Шимборської (збірка поезій "Під однією зіркою") та Чеслава Мілоша (романи "Земля Ульро", "Долина Ісси" та книжка вибраного).

За словами ініціаторки та координатора Всеукраїнських перекладацьких студій "Драгоман" Оксани Кротюк, є всі підстави сподіватися, що за кілька років українська перекладацька школа збагатиться новими яскравими іменами. Окрім фахових умінь, ці молоді перекладачі  матимуть ще й добрий художній смак.                       

2. ПРОЄКТ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА (м. Вінниця)

У березні 2019 р., в межах програми Erasmus+, факультет іноземних мов Донецького національного університету імені Василя Стуса приймав у себе письменника, лектора з Університету Кардіф Метрополітан (Велика Британія) Девіда Грінслейда. З-поміж іншого, Девід виступив з лекцією на тему «Сюрреалізм у сучасній Вельській літературі», адже, окрім викладацької діяльності, він є великим прихильником сучасного мистецтва, талановитим та неординарним письменником і поетом-сюрреалістом. Факультет іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса надалі продовжує співпрацювати з Девідом Грінслейдом, отримавши ексклюзивне право на переклад його творів українською мовою. Переклад відбувався у тісному контакті перекладачів і автора, що стало унікальним досвідом для учасників процесу.

9 листопада філологи нашого університету традиційно долучилися до міжнародного флешмобу «Радіодиктант національної єдності». Ювілейна акція пройшла в незвичних – дистанційних – умовах, проте була не менш емоційною та радісною, ніж завжди. Пишучи диктант рідною мовою, ми відчували єднання з тисячами українців у різних куточках світу й усвідомлювали роль книги в цивілізаційному розвитку та в культурному зростанні окремої людини.

Примітно, що укладачі тексту – письменник Іван Малкович і науковиця Лариса Масенко – підготували низку правописних сюрпризів і спонукали учасників не лише пригадати пунктуацію при прямій мові, вставних і вставлених конструкціях, при збігу сполучних засобів, а й повторити орфографічні нововведення 2019 року. Тим самим організатори ніби задекларували ідею про постійний розвиток мови та потребу невпинного самовдосконалення особистості.

А передусім щорічний радіодиктант – це потужна патріотична акція, спрямована на підтримку державної мови та формування усвідомленої життєвої позиції кожного українця.