Із 1 лютого 2019 р. завідувачем кафедри призначено доктора філологічних наук, професора Н. М. Совтис. Загалом на кафедрі продовжує працювати 9 штатних викладачів, із-поміж них 2 доктори філологічних наук, професори (Г. М. Вокальчук, Н. М. Совтис), 7 кандидатів філологічних наук, доцентів (О. О. Кузьмич, Н. В. Кірілкова, Т. М. Шкарбан, Н. П. Щербачук, Н. В. Гаврилюк, Н. А. Адах, Ю. Є. Ричагівська).

Кафедра української мови забезпечує освітню, методичну та наукову діяльність на освітньо-професійних програмах за спеціальностями 035.01 «Філологія (Українська мова та література)» та 014.01 «Середня освіта (Українська мова і література)». Розроблений викладачами кафедри освітній контент відповідає вимогам галузевих стандартів та інших нормативних документів щодо наповненості, структури і змісту вищої освіти за відповідними спеціальностями.

Викладачі кафедри є гарантами чотирьох освітньо-професійних програм:

1. ОПП «Українська мова та література» другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія «Українська мова та література» галузі знань 03 «Гуманітарні науки».
2. ОПП «Середня освіта. Українська мова і література, психологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Українська мова і література)» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». 
3. ОПП «Українська мова та література, польська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 «Філологія» галузі знань 03 «Гуманітарні науки».
4. ОПП «Переклад (англійська та польська мови)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія галузі знань 03 «Гуманітарні науки».

Викладачі кафедри з випускниками ОПП «Українська мова та література»

Члени кафедри успішно працюють над комплексною науковою темою «Українська неологія:  індивідуально-авторський і лінгвокультурологічний виміри» (державний реєстраційний номер 0117Г005247) (керівник – проф. Г.М. Вокальчук). У межах теми активно функціює неографічна лабораторія «NЕОLЕХ-Рівне». Члени лабораторії – викладачі й студенти – беруть участь у масштабному психолінгвістичному експерименті «Авторські неологізми Т. Г. Шевченка», до участі в якому вже залучено близько 500 респондентів – викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів РДГУ, Національного університету водного господарства і природокористування (НУВГП), Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Острозька академія», Рівненського економіко-технологічного коледжу НУВГП, Сарненського педагогічного коледжу РДГУ, Житомирської міської гуманітарної гімназії 23 ім. М. Очерета, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Успішно на кафедрі реалізовано й інші напрями наукових досліджень: «Функційна типологія простого речення в українській мові», започаткована ще проф. К.Ф. Шульжуком (керівник – доц. Т. М. Шкарбан), «Українська мова в діалозі лінгвокультур» (керівник – проф. Совтис Н. М.), «Діалектологічні студії на теренах Рівненщини» (керівник – доц. Кірілкова Н. В). Зокрема, під керівництвом доц. Кірілкової Н. В. (за ініціативи директора Інституту української мови НАН України акад. П. Ю. Гриценка та відділу діалектології) молоді філологи вивчали говірки сіл Рівненського Полісся, брали участь у розшифруванні текстів та збиранні ареальної лексики. Опрацьовані матеріали ввійшли до хрестоматії «Рівненське Полісся: зразки мовлення, тексти», укладеної доц. Кірілковою Н. В. у співавторстві з доц. Поліщук Н. М.

На кафедрі підготовано монографію «Дискусійні питання мовознавства в контексті сучасних наукових парадигм» (за ред. Г. М. Вокальчук, Н. М. Совтис; Рівне – Острог, 2020. 386 с.). У праці представлені студії викладачів із тих мовознавчих напрямів, які перебувають у колі наукових інтересів колективу, а саме: із питань синтаксису, граматичної стилістики, української індивідуально-авторської неології, із проблем українсько-польської міжмовної взаємодії, мовної концептуалізації світу. Лише за останні роки опубліковано 2 статті в зарубіжних наукових виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus (проф. Совтис Н. М.), 10 навчально-методичних посібників, понад 20 статей у фахових збірниках і понад 30 – в інших наукових виданнях України.

Викладачі кафедри української мови успішно пройшли навчання, за результатами якого включені до Переліку екзаменаторів (рішення № 267 Національної комісії зі стандартів державної мови «Про затвердження екзаменаторів Національної комісії зі стандартів державної мови» від 04.11.2021 р.).

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників кафедри відбувається згідно з планом у межах України та за кордоном (Волинський національний університет імені Лесі Українки, МЕГУ імені акад. С. Дем’янчука, Національний університет «Острозька академія», Університет Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Республіка Польща), а також шляхом участі у фахових онлайн-курсах та вебінарах. Доц. Адах Н. А. та доц. Щербачук Н. П. здобули другу вищу освіту у Волинському національному університеті імені Лесі Українки та отримали кваліфікацію «Магістр філології, фахівець зі слов’янських мов та літератур, викладач польської та англійської мов, перекладач».

Проф. Вокальчук Г. М. та проф. Совтис Н. М. є членами Спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 при Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, а також беруть активну участь у складі одноразових спецрад на здобуття наукового ступеня PhD.

Кафедра української мови стала організатором і співорганізатором низки наукових зібрань, як-от:

1. Міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурні комунікації в галузі освіти», яка відбулася 19 березня 2021 року на інтернетовій платформі Zoom. Конференція викликала неабиякий інтерес знаних науковців і молодих учених, учителів і методистів закладів середньої освіти, про що свідчить кількість заявлених учасників (понад 270), які представили 70 навчальних закладів, наукових установ України та зарубіжжя. На пленарному засіданні про актуальні проблеми міжкультурної комунікації дискутували шановані науковці з Бреста (Білорусь), Вроцлава (Польща), Ерзурума (Туреччина), Любліна (Польща), Оломоуця (Чехія), Познані (Польща), Пряшева (Словаччина), Хмельницького (Україна).
2. Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Станіслав Лем: до 100-річчя від дня народження письменника» (4–5 листопада 2021 року).
3. Всеукраїнська наукова інтернет-конференція «Лінгвістичні студії молодих дослідників» (11 листопада 2021 року). До різних форм участі зголосилися 126 осіб, які представили 6 областей України та місто Київ.
4. Студентський науковий семінар «Студії з граматики (на вшанування пам’яті професора К. Ф. Шульжука)» (31 березня 2021 року). Метою заходу було ознайомити юних філологів – студентів факультету – з постаттю знаного граматиста, автора підручника для вищої школи «Синтаксис української мови», а також надати майданчик молодим дослідникам для оприлюднення результатів своїх перших наукових спроб.

Всеукраїнська наукова інтернет-конференція «Лінгвістичні студії молодих дослідників»

Активізовано співпрацю з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, результатом якої стало підписання Договору про співпрацю № 75У між Рівненським державним гуманітарним університетом і Волинським національним університетом імені Лесі Українки з метою обміну досвідом, розвитку прямої наукової та науково-методичної співпраці між науково-педагогічними працівниками кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету та кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки. У межах співпраці організовано презентацію наукових та освітніх проєктів на пошану Лесі Українки (Рівне, 25 травня 2021 р.). У рамках цього договору підписано угоду щодо реалізації програм академічної мобільності здобувачами вищої освіти філологічного факультету (куратор групи для здійснення організаційної та інформаційної підтримки доц. Н.А. Адах).

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки проф. Вокальчук Г. М. зініціювала міжнародний проєкт “Від Звягеля до Сурамі”, основним завданням і результатом якого стало створення оригінального навчального посібника для студентів філологічних спеціальностей та спеціальності «Журналістика». Проведено онлайнову презентацію наукових та освітніх проєктів викладачів ЗВО Рівного та Луцька на пошану Лесі Українки.

Посібник: Харват О. М., Вокальчук Г. М. У фокусі – орбіта “2616 Lesya” (Фотомандрівка від Звягеля до Сурамі) : фотоальбом з елем. навч.-наочн. посіб. для студ. спец. 061 «Журналістика», 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» ЗВО. – Рівне : У фарватері істин, 2021. 132 с.

Викладачі кафедри на презентації посібника в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці

Члени кафедри стимулюють студентів до виконання наукових досліджень у різних галузях мовознавства. Активно функціює науковий проєкт «Лінгвістичні студії молодих дослідників» (координатор і головний редактор збірника – доц. Щербачук Н. П.), зініційований у тісній співпраці кафедри української мови з Радою молодих учених Інституту української мови НАНУ. За звітний період у збірнику під керівництвом викладачів кафедри опубліковано понад 30 студентських статей.

Кафедра постійно працює з обдарованими студентами, учнями шкіл, залучаючи їх до участі в конкурсах, олімпіадах. Доцент Шкарбан Т.М. (відповідальна на кафедрі за наукову роботу) організовує І етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, а також І етап Всеукраїнської олімпіади з української мови. Доц. Кузьмич О.О. брала участь у Всеукраїнській олімпіаді з української мови для студентів педагогічних ЗВО І–ІІ рівнів акредитації (Дубно, 26–27 лютого 2019 р., голова журі), у національному етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т. Шевченка (березень 2017 р., м. Київ; лютий 2018 р., м. Київ; лютий 2019 р., м. Київ; лютий 2020 р., м. Київ, член журі),  ІV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури (заст. голови журі: 24–28 березня 2019 р., м. Кропивницький), також керувала науковою роботою II (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук: Бурик Вікторія, учениця 10 класу НВК «Школа-колегіум» Рівненської міської ради, ІІ місце (2019 р.). Доц. Гаврилюк Н. В. разом з учителькою Сарненського ліцею Зозюк І. В. керувала науковою роботою учениці 11-го класу Сарненського ліцею №5 Сарненської міської ради Бортник Влади, яка посіла ІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України в Рівненській області 2021 навчального року.
Виховна робота колективу кафедри спрямована безпосередньо на підтримку та популяризацію української мови, що відображається в організації загальноуніверситетських, факультетських і кафедральних виховних, освітньо-просвітницьких, культурних заходів до Дня української мови й писемності, до Дня філолога, до Всесвітнього дня вишиванки. Наприклад, щорічно, навіть в умовах дистанційного навчання, доц. Ричагівська Ю. Є. організовує на факультеті написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Неодноразово з нагоди Дня української мови та писемності викладачі курували студентські флешмоби в мережі Фейсбук (проф. Совтис Н. М.), мовно-літературні квести (доценти Гаврилюк Н. В., Ричагівська Ю. Є., Щербачук Н. П.).

Всесвітній день вишиванки

Радіодиктант національної єдності – 2017

Радіодиктант національної єдності – 2019

З нагоди Дня української писемності та мови видавництво настільних ігор Feelindigo підготувало унікальний додаток «Мова-розмова» до популярної у всьому світі настільної гри «Кодові імена» (англ. Codenames), яка передбачає розшифровування слів за певними асоціаціями капітанами команд. У додатку «Мова-розмова» представлені авторські неологізми – словесні шедеври українських поетів ХІХ–ХХІ сторіч, запропоновані розробникам додатка (керівник – О. Борисенко, дизайнер – Н. Немченко, науковий консультант та укладач – проф. Вокальчук Г. М.) із електронного ресурсу неографічної лабораторії «NEOLEX–Рівне» РДГУ.

Під керівництвом доц. Гаврилюк Н. В. магістрантка 6-го курсу Зич О. уклала орфографічний словник складних слів (понад 400 одиниць), який опублікувала в соціальних мережах (у Фейсбуці на сторінці публічної групи «Українська філологія РДГУ»). Словник, який містить загальновживані та нові складні найменування, укладено за правилами нової редакції Українського правопису 2019 р., тому він буде корисним усім, хто вивчає українську мову, працює з текстами. Зі словником можна ознайомитися за покликанням: https://www.facebook.com/groups/ukrainianphilology/permalink/2909303872679369/

У 2019 році доц. Ричагівська Ю. Є. реалізувала профорієнтаційний проєкт «Із філології в журналістику», у рамках якого відбулися зустрічі з журналістами місцевих медіа, екскурсії в редакції газет, у видавництво.

Кафедра тісно співпрацює з Інститутом української мови НАН України, Департаментом освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, з Рівненською універсальною обласною науковою бібліотекою, з  обласним методичним об’єднанням викладачів української мови та літератури закладів фахової передвищої освіти Рівненської області, філією НТШ у Рівному, Товариством польської культури ім. Владислава Реймонта, з Управлінням державної міграційної служби України в Рівненській області.

Кафедра української мови продовжує співпрацю з Центром міжнародних відносин та роботи з іноземними студентами. Зокрема проф. Совтис Н. М. проводить консультації та кваліфікаційні тести для студентів, які виявили бажання навчатися за програмами подвійний диплом, Ерасмус+ у Польщі; прочитала курс мовознавчих дисциплін (60 год.) для студентів другого курсу спеціальності «Польська філологія» та здобувачів наукового ступеня PhD Гуманітарно-природничого університету імені Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща).

ІІ. Кафедра української мови
Ровенського державного педагогічного інституту
(Рівненського державного гуманітарного університету)
(1971 – 2010 рр.)

Для активізації методичної роботи 1971 р. з педагогічного факультету на кафедру української мови переведений кандидат педагогічних наук, доцент М.І. Дорошенко, який майже десять років очолював кафедру педагогіки і методики початкової освіти. Відомий учений-методист, автор шкільних програм з української мови та навчальних посібників із проблем словникової роботи для учнів молодшої та середньої школи, автор статей у провідних методичних і лінгвістичних журналах, Микола Іванович на кафедрі української мови, на жаль, працював недовго й після нетривалої хвороби помер.

У січні 1971 року на кафедрі почав працювати В.Я. Мельничайко. У 1971–1980 роках обіймав посаду доцента кафедри української мови РДПІ. Із 1981 року Володимир Ярославович – доцент, а з 1983 року – завідувач кафедри української мови, а згодом – завідувач кафедри методики мови і культури мовлення Тернопільського педагогічного інституту. Уже в м. Тернополі захистив докторську дисертацію “Формування синтаксичної структури писемного мовлення учнів у школі” (1989 р.). Рівненський період ученого-педагога репрезентований науково-методичними працями “Граматико-стилістичні помилки та способи їх усунення” (1973 р.), “Вивчення розділу “Культура мови і стилістика” (1975 р.), “Зв’язок роботи над розвитком мовлення із вивченням граматики” (1977 р.), “Уточнюючі члени речення і розділові знаки при них” (1978 р.), “Елементи стилістики при вивченні частин мови” (1978 р.), “Опрацювання складнопідрядних речень” (1979 р.), “Про опрацювання теми “Дієприслівник” (1979 р.), “Ознайомлення з текстом в ІV класі” (1980 р.) та ін.

У 1971 році кафедру української мови РДПІ очолив кандидат філологічних наук, доцент К. Ф. Шульжук, який був завідувачем майже 40 років (до 2010 р.; у 1987 – 1988 рр. кафедру української мови та літератури очолював кандидат філологічних наук, доцент О. А. Галич). Упродовж наукової діяльності К. Ф. Шульжука – доктора філологічних наук (із 1990 р.), професора (із 1991 р.), академіка Академії наук вищої школи України (із 1994 р.), автора понад двохсот наукових і науково-методичних праць з українського, слов’янського, зіставного мовознавства й лінгводидактики [16] – склалася потужна лінгвістична школа з проблем синтаксису. Професор К. Ф. Шульжук очолив опрацювання викладачами кафедри комплексної наукової теми „Функціональна типологія речення в українській мові”, у межах якої захищено 7 кандидатських дисертацій, виконано понад 300 дипломних робіт, зібрано багатий дидактичний матеріал для методичних посібників. Результати наукових розвідок професора К. Ф. Шульжука та його учнів регулярно публікувалися у фаховому збірнику наукових праць “Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії”, заснованому професором 1992 року. За 18 років (із 1992 до 2010) у збірнику було надруковано 438 статей.

Помітним внеском у розвій вітчизняної науки стали монографії, підручники, посібники професора К. Ф. Шульжука: “Складне багатокомпонентне речення в українській мові” (1986 р.), “Складне речення в українській мові: посібник для вчителя” (1989 р.), “Синтаксис складного речення: навчальний посібник для студентів-філологів” (2000 р.), “Синтаксис української мови: підручник для студентів вищих навчальних закладів” (2004 р.), “Українська мова: навчально-методичний посібник для студентів-філологів”(у співавторстві з О.О. Кузьмич, Т.М. Шкарбан, Н.В. Шульжук; 2008 р.), “Синтаксис української мови: підручник” (2010 р.) та ін.

Доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України К. Ф. Шульжук.

“У 1971–1974 роках із різних причин вибули викладачі кафедри С. І. Дорошенко, М. П. Івченко, Б. І. Боднар, Т. М. Сніцаревич. Прибули і вибули Г. І. Гуменюк, О. М. Крижанська. Прибули Г. Г. Фанок, А. О. Зарудяна, Л. Г. Стрілецька. На кінець 1975 року на кафедрі працювали 9 штатних викладачів, серед яких 5 – кандидати наук” [2].

Л.Г. Стрілецька закінчила філологічний факультет РДПІ 1963 року. Учителювала в Україні, Латвії. На кафедрі української мови РДПІ працювала викладачем, проводила практичні й лабораторні заняття з курсів “Сучасна українська мова”, “Практикум з української мови” тощо. 2002 р. вийшла на пенсію.

Проблема наукових досліджень викладачів кафедри тісно пов’язана з потребами шкільної освіти. З 1976 року члени кафедри починають розробляти нову планову комплексну наукову тему “Зв’язок теорії з практикою в процесі викладання мови у вузі й школі” (виконавці – доценти К. Ф. Шульжук, В. Я. Мельничайко, Я. В. Януш, М. С. Рогаль, Я. О. Пура, асистенти Ф. Й. Бабій, Л. Г. Стрілецька, Г. Г. Фанок, А. О. Зарудяна). При цьому викладачі продовжують працювати над індивідуальними науковими темами: доц. Я. О. Пура – “Словник говірок Рівненської області”; доц. Я. В. Януш – “Мова у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.”; доц. М. С. Рогаль – “Способи вираження обставинних відношень у сучасній українській літературній мові”; доц. К. Ф. Шульжук – “Формування і розвиток ускладненого речення в українській літературній мові кінця ХVIII – І половини ХІХ ст.” [1].

Л.Л. Мельник, випускниця філологічного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки, у 1979–2002 роках – викладач кафедри української мови РДПІ. Із 1988 року Людмила Леонтіївна викладала “Практикум з української мови”. Науково-методичні публікації присвячені практичним питанням української орфографії та пунктуації: “Просте ускладнене речення у вузівському і шкільному курсі (на матеріалах поетичної творчості Тараса Шевченка)”; “Удосконалення пунктуаційної грамотності студентів при вивченні практичного курсу української мови (на матеріалі неускладненого речення)”, “Ну що б, здавалося, тире ?” та ін.

І.М. Хом’як, який закінчив філологічний факультет РДПІ 1972 року, прийшов асистентом на кафедру української мови 1977 р. Викладав практикум з української мови, проводив заняття з методики викладання української мови, з сучасної української літературної мови. 1986 року вступив до аспірантури Інституту педагогіки АПН України, захистив кандидатську дисертацію “Зв’язок у навчанні орфографії і словотвору на уроках української мови у 5–6 класах”. Працюючи на кафедрі, Іван Миколайович як методист багато зробив для узагальнення досвіду роботи кращих учителів Рівненщини.

У 1980/1981 навчальному році на кафедрі працювало 8 штатних викладачів, із яких четверо – кандидати наук, доценти: К. Ф. Шульжук, М. С. Рогаль, Я. О. Пура, Я. В. Януш, четверо – асистенти; Л. Г. Стрілецька, І. М. Хом’як, Л. Л. Мельник, В. М. Галич. Цього року доцент Я. В. Януш вступила до докторантури при Інституті мовознавства АН України [4].

Кафедру постійно поповнювали нові викладачі. Так, у 80-і прийшли В.М. Галич, О.М. Євтушок, Н.В. Грицак (Кірілкова), В.М. Куриленко.

Понад 19 років працювала на кафедрі В.М. Галич. Тут вона пройшла школу професійного та наукового зростання від асистента до доцента, за порадою доцента Я.О. Пури обрала напрям наукової діяльності – ономастику (літературно-художня антропоніміку). Валентина Миколаївна листувалася з видатним українським письменником Олесем Гончаром, який підтримував її наукові інтереси, заохочував до творчості. У 1993 році В.М. Галич захистила кандидатську дисертацію “Антропонімія Олеся Гончара: природа, еволюція, стилістика”. Доцент В.М. Галич викладала сучасну українську літературну мову, стилістику, культуру мови, лінгвістичний аналіз тексту. 1999 року В. М. Галич стала завідувачем кафедри філологічних дисциплін Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Із 1980 року на кафедрі української мови РДПІ розпочалося активне опрацювання нової республіканської теми “Словник поетичних творів І. Франка”, виконавцями якої були 15 педінститутів України з центром в Івано-Франківську.

Викладачі кафедри активізують наукову роботу студентів. Так, був високо оцінений випускний проект студентки Г. Мощук “Мовностилістичні особливості газетного жанру (на матеріалі газети “Червоний прапор”)” (науковий керівник – доцент М. С. Рогаль). Уперше студенти-заочники рекомендовані для участі в науково-педагогічних читаннях [15, с.  8]. У звіті кафедри про наукову роботу за 1980/1981 навчальний рік зазначено, що студентка 4 курсу Г. Вискорко (нині – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови імені професора К.Ф. Шульжука  РДГУ Г.М. Вокальчук) на республіканській олімпіаді з української мови і літератури “Студент і науково-технічний прогрес” у м. Львові (квітень 1981 р.) посіла ІІ місце [3].

Із вересня 1981 р. практичні заняття з української діалектології, вступу до мовознавства проводить випускник факультету 1978 року О.М. Євтушок. Він бере участь в опрацюванні колективної кафедральної теми, а також визначає сферу власних наукових інтересів і координує в Інституті мовознавства АН України тему дисертаційної роботи “Народна будівельна лексика Західного Полісся”.

Із метою подальшого вдосконалення системи філологічної освіти з-поміж провідних кафедр української мови закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації в середині 80-их років було визначено опорні кафедри, основними завданнями яких були: узагальнення й упровадження передового досвіду викладання лінгвістичних дисциплін у вишах; рекомендації щодо вдосконалення організації та методики підвищення якості підготовки студентів; створення й уведення в навчальний процес удосконалених навчальних планів і програм, міжкафедральних підручників, посібників тощо та ін. Кафедра української мови РДПІ ввійшла до складу опорних кафедр разом із кафедрами Вінницького, Херсонського, Миколаївського педінститутів. На спільних засіданнях у перелічених вишах обговорювали доповіді з актуальних науково-методичних проблем, аналізували показові лекції, практичні й лабораторні заняття.

У лютому 1987 року до штату кафедри зарахована випускниця Дніпропетровського університету 1978 року Н.В. Грицак (Кірілкова). У цей період Наталя Василівна публікує наукові розвідки: “До типології фразеологічних одиниць в українських народних казках” (1983 р.), “Региональные фольклорные элементы в “Народних оповіданнях” Марка Вовчок” (1985 р.), “Структурно-семантичні особливості фразеологізмів казкового походження” (1987 р.), “Бичок-третячок англійською мовою” (1988 р.). 1989 року Н. В. Грицак вступила до аспірантури Інституту мовознавства АН України, а 1993 року захистила кандидатську дисертацію “Традиційні комплекси казки в сучасній українській літературній мові”.

Із 1988 року працював на кафедрі випускник Житомирського педінституту В.М. Куриленко, який 1984 року захистив кандидатську дисертацію “Лексика тваринництва в поліських говорах”. Володимир Михайлович викладав українську діалектологію, історичну граматику, старослов’янську мову, сучасну українську літературну мову (розділи “Фонетика”, “Лексика”). Активно працював над словником діалектної лексики Полісся. 1990 р. обраний на посаду ректора Глухівського державного педагогічного інституту.

Кінець 1980-их років знаменується національним відродженням. Змінюється і характер студентської наукової роботи. У цей період на кафедрі продовжують діяти два наукові гуртки: української діалектології (керівники – доцент В. М. Куриленко, асистент Н. В. Грицак); ономастики (доцент Я. О. Пура, асистент В. М. Галич) і дві проблемні групи: історії мови та словотвору (керівники – доцент М. С. Рогаль, асистент Л. Г. Стрілецька), синтаксису (керівник – доцент К. Ф. Шульжук) [7]. Викладачі активізують роботу над республіканською комплексною темою “Словник творів І. Франка”. Студенти – члени наукового гуртка – також долучаються до її опрацювання.

Із метою поглиблення теоретичної підготовки випускників у лютому 1989 року для читання спецкурсу “Актуальні проблеми граматики сучасної української мови” запрошено доктора філологічних наук, професора кафедри української мови Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка І. К. Кучеренка [5].

Розширення тематики спецкурсів і спецсемінарів засвідчує тісний зв’язок теоретичних дисциплін зі шкільною програмою. У 1988/1989 н. р. доцент М. С. Рогаль читає спецкурс “Шкільні підручники і принципи лексичного, фонетичного, граматичного аналізу”, доцент Я. О. Пура – “Актуальні проблеми української лексикології і їх розгляд у школі”, асистент Н. В. Грицак проводить спецсемінар “Теоретичні основи підручників зі словотвору і граматики української мови”, асистент В. М. Галич – спецсемінар “Антропонімія художніх текстів: лінгвостилістичний аспект (на матеріалі творів, що вивчаються в школі)”.

1989 року видано низку методичних рекомендацій і посібників членів кафедри: “Складне речення в українській мові: посібник для вчителя” (Шульжук К. Ф.), “Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт на підготовчому відділенні” (Мельник Л. Л.), “Зв’язок у навчанні орфографії і словотвору” (Хом’як І. М.), “Ареологія західнополіських говорів української мови” (Євтушок О. М.) [9].

Наприкінці 1989 року був прийнятий Закон “Про мови в Українській РСР”, що надихнуло членів кафедри української мови на пошуки нових напрямів роботи задля підвищення фахової підготовки вчителів української словесності. Кафедра шукає зокрема нові форми проведення занять. Асистент В. М. Галич упроваджує ділові ігри на практичних і лабораторних заняттях із курсу сучасної української літературної мови. У формі методичних конкурсів репрезентовано цього року й підсумкову конференцію з педпрактики [6].

Завершено виконання чергової комплексної теми “Словник поетичних творів І. Франка” і з 1990/1991 навчального року розпочато нову – “Лексичний атлас української мови”. Кафедральним керівником призначено доцента В. М. Куриленка. Ця тема передбачає вивчення лексичних особливостей у мовленні мешканців населених пунктів Рівненщини. Термін реалізації теми – 1995 рік [11].

У лютому 1990 року очільник кафедри К. Ф. Шульжук захищає докторську дисертацію “Складні багатокомпонентні речення в українській мові”.

Із 1991 р. при кафедрі почала функціонувати цільова аспірантура. Під керівництвом професора К. Ф. Шульжука та за його активного сприяння захистили кандидатські дисертації з синтаксичної проблематики аспіранти: О. О. Кузьмич – “Складні конструкції з послідовною підрядністю в сучасній українській мові” (Київ, 1995); Т. М. Шкарбан – “Конструкції з однорідною супідрядністю в сучасній українській мові” (Київ, 1997); Н. В. Шульжук – “Структура складного речення в діалогічному мовленні (на матеріалі художніх творів)” (Київ, 1999); С. В. Давнюк – “Складні конструкції з сурядністю й підрядністю в сучасній українській мові” (Київ, 2001); О. А. Козіцька – “Складнопідрядні контаміновані речення в сучасній українській мові” (Київ, 2004); Н. П. Щербачук – “Семантико-синтаксична структура простого речення в діалогічному мовленні” (на матеріалі художніх творів) (Київ, 2006); Ю. Є. Ричагівська – “Структурно-семантичні параметри складного речення в поетичному мовленні” (Луцьк, 2009).

Кафедра української мови, очолювана професором К. Ф. Шульжуком, була визначена ВАК України як провідна установа в процедурі захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальностей 10.02.01 – українська мова, 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова). Членів кафедри регулярно запрошували офіційними опонентами на захисти кандидатських і докторських дисертацій, залучали як незалежних експертів для здійснення експертизи рукописів підручників, навчально-методичних посібників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів і вишів. Кафедра підтримувала тісні наукові зв’язки з Інститутом української мови НАН України, АПН України, МОН України, провідними вітчизняними й зарубіжними лінгвістами.

За багаторічну плідну науково-педагогічну працю професор К. Ф. Шульжук  відзначений званням „Заслужений працівник освіти України”, знаком „Відмінник освіти України”, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, дипломом лауреата нагороди Ярослава Мудрого Академії наук вищої школи України, почесними грамотами Рівненської облдержадміністрації.

Доктор філологічних наук, професор К.Ф. Шульжук (2009 р.)

1990/1991 навчальний рік розпочали 9 штатних викладачів, із-поміж яких один доктор філологічних наук, професор К.Ф. Шульжук, чотири кандидати наук, доценти – М.С. Рогаль, І.М. Хом’як, В.М. Куриленко, О.М. Євтушок, чотири викладачі – Л.Г. Стрілецька, Л.Л. Мельник, В.М. Галич, П.В. Наконечний. Н.В. Грицак перебувала в аспірантурі [10].

Члени кафедри української мови РДПІ натхненно й сумлінно плекали рідне слово, употужнювали його енергетику, власними інтелектуальними напрацюваннями збагачували лінгвоукраїністику, виховували вдячних учнів і послідовників, які з гідністю несуть у майбутнє естафету високої професійності, загальнолюдських чеснот і відданості національним духовним скарбам.  

Упродовж аналізованого періоду на кафедрі української мови, окрім зазначених вище викладачів, також працювали: доценти Н. В. Мандрик, О.О. Кузьмич, Т.М. Шкарбан, О.І. Степанова, Г.М. Вокальчук, Н. В. Шульжук, Л. М. Златів, старші викладачі І. П. Комарук, Л. С. Олексієвець, Н.П. Щербачук, Н.В. Гаврилюк, викладачі Г.Г. Фанок, А.О. Зарудяна, П.В. Наконечний, А.М. Непеляк, Н.А. Адах та інші.

ІІІ. Кафедра української мови імені професора К. Ф. Шульжука
Рівненського державного гуманітарного університету
(2010 – 2018 роки)

У серпні 2010 р. Вчена рада РДГУ ухвалила присвоїти кафедрі української мови ім’я професора К.Ф. Шульжука (1940 – 2010 рр.). Завідувачем кафедри призначено випускницю РДГУ 1981 року, яка працювала на кафедрі впродовж 1992 – 2006 років, закінчила докторантуру РДГУ, доктора філологічних наук, професора Г.М. Вокальчук.

На сьогодні на кафедрі працює 9 штатних викладачів, із-поміж них 1 доктор філологічних наук, професор (зав. кафедри Г.М. Вокальчук ), 8 кандидатів філологічних наук, доцентів (О.О. Кузьмич, О.І. Степанова, Н.В. Кірілкова, Т.М. Шкарбан, Н.П. Щербачук, Н.В. Гаврилюк, Н.А. Адах, Ю.Є. Ричагівська). Наукові ступені та звання, отже, мають усі викладачі, шестеро з яких – випускники аспірантури РДГУ.

Кафедра української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету (2011 р.). Зліва направо сидять: доцент Т.М. Шкарбан, доцент О.І. Степанова, професор Г.М. Вокальчук, доцент О.О. Кузьмич, доцент Н.В. Кірілкова. Стоять: доцент Н.А. Адах, доцент Н.В. Гаврилюк, доцент Н.П. Щербачук, лаборант Л.Р. Шкварковська, доцент Ю.Є. Ричагівська.

Викладачі продовжують  роботу над колективною науковою темою «Функціональна типологія речення в українській мові» (керівник – доц. О.О.Кузьмич, виконавці: доц. Т.М. Шкарбан, доц. Н.П. Щербачук, доц. Ю.Є. Ричагівська). Досліджено особливості українського синтаксису на матеріалі художніх текстів видатних українських письменників ХХ ст., сучасної малої прози, накреслено перспективи подальших студій у зазначеному напрямі з урахуванням краєзнавчого матеріалу, сформульовано основні аспекти вивчення мовознавчої спадщини професора К.Ф. Шульжука.

Частина членів кафедри з 2010 р. опрацьовує комплексну наукову тему „Українська індивідуально-авторська неологія” (керівник – проф. Г.М. Вокальчук; виконавці: доц. Н.В.Гаврилюк, доц. Н.А. Адах, доц.  О.І. Степанова, доц. Н.В. Кірілкова).

2010 року був створений науковий підрозділ кафедри – неографічна лабораторія «NEOLEX-Рівне» (детальну інформацію про діяльність членів лабораторії див. у рубриці «НЕОГРАФІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ „NEOLEX-РІВНЕ” – СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА К.Ф.ШУЛЬЖУКА»). Мовознавчі дослідження здійснюються в таких напрямах сучасної філології: письменницька лексикографія, індивідуально-авторська неографія, неологія, лінгвостилістика, ідіостилістика, лінгвопоетика, історія української мови, історія української літератури. Члени лабораторії – викладачі й студенти – регулярно публікують результати досліджень у спеціальних збірниках наукових праць лексикографічної серії «Українська індивідуально-авторська неографія» (автор ідеї, керівник проекту – проф. Г.М. Вокальчук). За період функціонування лабораторії видано випуски:

1. Словотворчість шістдесятників. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Григорій Чубай; відп. ред. Г.М. Вокальчук. – Острог : Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2010. – 492 с. (Лексикограф. серія „Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 4);
2. Мовотворчість Павла Тичини у дзеркалі третього тисячоліття; відп. ред. Г.М. Вокальчук. – Острог : Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2011. – 268 с. (Лексикограф. серія „Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 5);
3. Неологічні назви осіб у сучасних слов’янських мовах: [монографія] / Г.М. Вокальчук, А.М.Архангельська, О. А. Стишов, Ю. П.Маслова, В. В. Максимчук; відп.  ред.  Г.М. Вокальчук. – Рівне-Оломоуць: Вид-во НаУ «Острозька академія», 2011. – 356 с. (Лексикограф. серія «Українська індивідуально-авторська неографія»; вип. 6).
4. Вокальчук Г. М., Радько О. Г. Індивідуально-авторські прикметники в поетичному дискурсі ХХ – ХХІ сторіч (лексикографічний аспект) : монографія / Г. М. Вокальчук, О. Г.Радько. – Луцьк : Вид-во «Терен», 2017. – 388 с. (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 8).

Проф. Г.М. Вокальчук ще 2009 р. заснувала й постійно оновлює інформаційне наповнення авторського Інтернет-сайту «Неолог-ХХІ», присвяченого актуальним проблемам неології (www: neolog-xxi.ho.ua).

Кафедра підтримує тісні зв’язки з провідними науковими установами і закладами вищої освіти України, зокрема Волинським національним університетом імені Лесі Українки (тепер – Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки), Національним університетом „Острозька академія” (НаУОА), Житомирським державним університетом імені Івана Франка (далі ЖДУ). Так, члени неографічної лабораторії „NEOLEX-Рівне” спільно з лексикографічною лабораторією „Острозький неограф” НаУОА (наук. керівник упродовж 2007–2015 рр. – проф. Г. М. Вокальчук, заступник (із 2015 р. керівник) – ст. викл. В. В. Максимчук) сформували основу електронного ресурсу „Словника авторських лексичних новотворів в українській поезії ХХ ст.” (на 10 000 одиниць) та каталогу „Авторська неологія ХХ століття”. Разом із мовознавцями з ЖДУ члени кафедри української мови імені професора К.Ф.Шульжука успішно зреалізували оригінальний лінгводидактичний проект – опублікували навчальний посібник для студенів-філологів ЗВО (детально про цей проект див. у рубриці «НАУКОВІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА К.Ф.ШУЛЬЖУКА»):

1. Сучасна українська літературна мова : зб. вправ і завдань на матеріалі творів Т. Г. Шевченка (для студ. філолог. спец. вищих навч. закл.) / Г. М. Вокальчук, В. М. Мойсієнко, Н. А. Адах та ін. ; відп. ред. Г. М. Вокальчук, В. М. Мойсієнко. – Рівне, Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2014. – 300 с.
2. Сучасна українська літературна мова: Вправи. Завдання. За творами Т. Г. Шевченка : навч. посіб. /  [Н. А. Адах, Г. М. Вокальчук, Є. Л. Вокальчук та ін.] ; за ред. Г. М. Вокальчук, В. М. Мойсієнка. –К. : ВЦ «Академія», 2016. – 224 с. – (Серія «Альма-матер»).

Із грудня 2010 р. налагоджено співпрацю з Інститутом імені Ф. Палацького в м. Оломоуці (Чеська Республіка) у галузі неологічних досліджень. Плідна співпраця з чеськими україністами триває й досі. Згідно з Угодою про наукову співпрацю між україністами обох вишів у царині неолого-неографічних студій (підписана 29 грудня 2010 р.,  виконавці: проф. Вокальчук Г.М., проф. Архангельська А.М.) опубліковано 4 статті викладачів кафедри української мови імені проф. К.Ф.Шульжука і 5 статей студентів  факультету української філології РДГУ у збірнику:

Актуальні явища в сучасних слов’янських мовах та літературах: Збірник наукових праць учасників міжнародного семінару молодих славістів (Оломоуць, 17–18 жовтня 2011 р.) / Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці, РДГУ, Чеська асоціація україністів. – Оломоуць, Рівне,  2011. – 147 с.

Неологічна лабораторія „NEOLEX-Рівне” плідно співпрацює з Інститутом української мови НАН України. За участю лабораторії проводився зокрема 2 Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (Київ, Інститут української мови НАН України, квітень 2012 р.). Тісні наукові зв’язки єднають членів лабораторії „NEOLEX-Рівне” також із Національним університетом „Острозька академія” (лексикографічною лабораторією „Острозький неограф”), Університетом імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка). Результатом плідної співпраці є видання збірників наукових праць із актуальних проблем сучасного мовознавства, зокрема неології та неографії, проведення наукових зібрань різного рівня з неолого-неографічної проблематики.

Закономірним підтвердженням потужного фахового потенціалу викладачів кафедри української мови імені професора К.Ф. Шульжука є ряд організованих і проведених на високому рівні наукових зібрань, як-от:

1. Міжнародна наукова конференція “Динамічні процеси в граматиці та лексичному складі сучасних слов’янських мов” пам’яті професора К. Ф. Шульжука (РДГУ, Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка); Рівне, 19–20 травня 2011 р.). Узяти участь у конференції зголосилося понад 90 учасників із вишів України й зарубіжжя (Польщі, Чеської Республіки, Молдови, Канади), із-поміж яких ушанувати пам’ять професора  К.Ф. Шульжука й обговорити актуальні проблеми сучасного мовознавства до м. Рівного приїхали 11 докторів наук: Гуйванюк Н,В., професор, завідувач кафедри сучасної української мови (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича); Скаб М.С., професор, завідувач кафедри історії та культури української мови (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича); Януш Я.В., професор, заслужений працівник освіти України, академік Міжнародної академії наук вищої школи (Гуманітарний  інститут Національного авіаційного університету, м. Київ); Бублейник Л.В., завідувач кафедри теорії та практики перекладу (Волинський інститут економіки та менеджменту, м. Луцьк); Поповський А.М., професор кафедри мовної підготовки (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ); Мірченко М.В., професор, завідувач кафедри української мови (Волинський національний університет імені Лесі Українки); Данилюк Н.О., професор кафедри української мови (Волинський національний університет імені Лесі Українки); Жуйкова М.В., професор кафедри прикладної лінгвістики (Волинський національний університет імені Лесі Українки); Струганець Л.В., професор, завідувач кафедри методики викладання української мови і культури мовлення (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка); Хом’як І.М., доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України, завідувач кафедри української мови (Національний університет «Острозька академія»); Архангельська А.М., доцент секції україністики кафедри славістики філософського факультету Університету імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка).
2. Міжнародна наукова конференція «Українські переклади Святого Письма в слов’янському контексті (до 450-річчя Пересопницького Євангелія)» (Інститут української мови НАН України, РДГУ, Національний університет «Острозька академія», Рівненський обласний краєзнавчий музей, Культурно-археологічний центр «Пересопниця»; Рівне, 13–14 жовтня 2011 р.). До участі в конференції зголосилося 67 представників різних навчальних закладів і установ України та зарубіжжя. У м. Рівному в обговоренні проблем, пов’язаних із вивченням духовних пам’яток слов’янської культури, узяло участь 10 докторів філологічних наук: член-кореспондент НАН України, професор Німчук В.В.; професор кафедри богемістики і славістики університету імені Я. Пуркине міста Усті-над-Лабем Чеської Республіки Марван Їржі; професор, завідувач кафедри української філології Будапештського університету імені Л. Етвеша Золтан Андраш; професор, завідувачка кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Марчук Л.М.;   професор, завідувач кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ґрещук В.В.;  професор, директор Інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка  Мойсієнко В.М.; професор, завідувач кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Гуйванюк Н.В.; професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Данилюк Н.О.; професор Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету Тищенко О.В.; заступник співголів конференції, професор, завідувач кафедри української мови імені професора К.Ф. Шульжука РДГУ Вокальчук Г.М. Конференція переконливо засвідчила, що сучасний слов’янський світ глибоко шанує й розвиває свої духовні традиції, плекає інтерес до всебічного наукового вивчення культурних пам'яток, утверджує шанобливе ставлення до рідного слова, підтримує самовіддану працю науковців задля розвою української держави та зміцнення її духовних основ.
3. ІІ Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених (Київ, Інститут української мови НАН України (Рада молодих учених), співорганізатор – неографічна лабораторія „NEOLEX-Рівне”, 24–26 квітня 2012 р.).
4. Всеукраїнський науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної неографії» (Інститут української мови НАН України, РДГУ, Національний університет «Острозька академія», Університет імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка), Рівненський будинок учених; Рівне, Острог, 21–22 лютого 2013 р.). Основна мета семінару – активізація науково-дослідницької роботи в галузі української неології та індивідуально-авторської неографії, обговорення проблем лексикографічного опису неологічної лексики в сучасних словниках. Гості й учасники семінару наголосили, що проведення такого заходу в м. Рівному не випадкове, адже саме на Рівненщині з 2007 року успішно функціонують дві неографічні лабораторії – «NEOLEX-Рівне» РДГУ та «Острозький неограф» НаУ «Острозька академія» (науковий керівник – проф. Г.М. Вокальчук). Окрасою наукових дискусій упродовж семінару стала безпосередня участь у них члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу стилістики і культури української мови НАН України  Єрмоленко С.Я., доктора філологічних наук, професора, проректора з наукової роботи Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету Тищенка О.В., доктора філологічних наук, професора кафедри славістики Університету імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) Архангельської А.М., професора, завідувача кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Богдан С.К., кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу стилістики і культури мови Інституту української мови НАН України Сюти Г.М., кандидата хімічних наук, укладача багатьох термінологічних словників Єрмоленка В.І., а також членів неографічних лабораторій Рівненського державного гуманітарного університету та Національного університету  «Острозька академія».
5. Міжнародний тристоронній круглий стіл за участі представників України, Польщі, Чехії „Соцпроект-2014: Я, моя сім’я, мій рід, моя Земля” (Острог, 4–6 жовтня 2013 р.).
6. Круглий стіл „Здобутки і перспективи сучасної лінгвоукраїністики”, присвячений 50-річю кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, РДГУ, 10 жовтня 2013 р.).

У жовтні 2015 р. аспірантка кафедри української мови імені проф. К. Ф. Шульжука  Семенюк О. В. захистила кандидатську дисертацію з неології – «Лексичні новотвори Павла Тичини: структура, семантика, лексикографічно-часові параметри» (наук. керівник – проф. Г.М. Вокальчук).

Опубліковано 2 збірники наукових праць, у яких є спеціальні розділи, присвячені неології: 1) Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 21 (3). – Рівне – Острог : видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. – С. 59 – 110; опубліковано 12 статей, із них – 6 – членів лабораторії «NEOLEX-Рівне»; 2) Lingvistická studia mladých vědců III. Současné slovanské jazyky a literatury: problémy a perspektivy. Sborník vědeckých prací účastníků vědeckého projektu Lingvistická studia mladých vědců na vzpomínku prof. K.F.Šulžuka.  Olomouc:VUP, 2013. – 118 S. ISBN 978-80-244-3520-6; опубліковано 8 статей членів лабораторії «NEOLEX-Рівне».

Як згадувалося вище, члени лабораторії «NEOLEX-Рівне», у тім числі студенти й аспіранти кафедри української мови імені проф. К. Ф. Шульжука, регулярно публікують наукові розвідки в кафедральному збірникові наукових праць «Лінгвістичні студії молодих дослідників» (із 2011 р. по 2018 р.р. за участю колег із кафедри славістики Університету ім. Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) опубліковано 8 випусків, у кожному з них є спеціальний розділ «Індивідуально-авторська неологія та неографія»). Загалом, починаючи з 2010 року, члени «NEOLEX-Рівне» опублікували понад 120 статей у різних наукових виданнях України й закордоння (Канада, Чехія, Росія), з-поміж яких – збірники, що входять до наукометричних баз. Детальну інформацію про неологічний напрям роботи кафедри й реалізацію тривалого лексикографічного проекту „Українська індивідуально-авторська неографія” подано в окремій рубриці (див. також літературу: 1, 3 – 5; 7).

Продовжується активна співпраця з науковими закладами й вишами України та зарубіжжя, зокрема: Інститутом української мови НАНУ, зокрема – Радою молодих учених Інституту української мови НАНУ  (куратор – доктор філол. н., проф. В.Л. Іващенко ); Інститутом імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) (поновлено міжвишівську Угоду про наукову співпрацю; співвиконавець і відповідальна за проведення спільних наукових заходів – проф. А.М. Архангельська); Національним університетом „Острозька академія”. Спільними зусиллями зазначених наукових закладів і вишів організовано й на високому рівні проведено заходи:

1. Всеукраїнський науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної неографії» (Рівне, РДГУ, Острог, НаУОА, 21–22 лютого 2013 р.; кількість учасників – 41, у тім числі іногородніх – 11) [3 – 5]).
2. Всеукраїнський науково-практичний семінар молодих неологів «Актуальні проблеми сучасної неографії» (Рівне, РДГУ, Острог, НаУОА, 21–22 лютого 2013 р) [3 – 5].
3. Круглий стіл «Здобутки і перспективи сучасної лінгвоукраїністики», присвячений 50-річю кафедри української мови імені професора К.Ф.Шульжука РДГУ (Рівне, РДГУ, 10 жовтня 2013 р.).
4. ІІІ Міжнародні наукові читання «Лінгвістичні студії молодих дослідників» пам'яті професора К.Ф. Шульжука (Рівне, РДГУ, 11 жовтня 2013 р.).
5. Міжнародний тристоронній круглий стіл за участі представників України, Польщі, Чехії «Соцпроект-2014: Я, моя сім’я, мій рід, моя Земля» (Острог, 4– 6 жовтня 2013 р.) [11].

Із вересня 2015 р. на кафедру прийшла працювати канд. філол. н., доц. Совтис Наталія Миколаївна – випускниця Волинського національного університету імені Лесі Українки. Упродовж цього року молода дослідниця опублікувала 5 статей і монографію (Совтис Н. М. Поетична мова Л.Е. Венглінського в контексті лінгвокультурного діалогу України та Польщі : монографія / Н. М. Совтис. – К. : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2015. – 352 с.), а також подала до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальностями 10.02.01 – українська мова та 10.02.03 слов’янські мови «Українсько-польський лінгвокультурний діалог у творах Л. Е. Венглінського», яку успішно захистила 2016 р. Із приходом Наталії Миколаївни на кафедрі розпочато дослідницьку роботу в новому напрямі наукової роботи – лінгвокультурологічному, зокрема почав функціювати науково-практичний семінар «Українська мова в діалозі лінгвокультур» (керівник – проф. Совтис Н.М., виконавці: Артемова Ю.І., магістранти та студенти факультету української філології РДГУ).

Упродовж розгляданого періоду при кафедрі продовжує функціонувати аспірантура. У жовтні 2015 р. аспірантка кафедри успішно захистила дисертацію:

Семенюк О. В. Лексичні новотвори Павла Тичини: структура, семантика, лексикографічно-часові параметри: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / О. В. Семенюк. – Луцьк, 2015 (науковий керівник – проф. Г. М. Вокальчук).

Активно працюють над дисертаціями аспіранти О. Б. Ліпкевич («Словник української дисидентської поезії: неологічна і неографічна парадигми», І. В. Метелюк «Авторські емотиви в українській поезії ХХ–ХХІ сторіч (семантико-функційний і лексикографічний аспекти)»; К. І. Дячок «Індивідуально-авторські назви рослин в українській поезії ХХ–ХХІ сторіч», Т. С. Власюк «Словотворчість поетів «Молодої Музи» (науковий керівник – проф. Г. М. Вокальчук), Ю. І. Артемова «Мовотворчість Уласа Самчука (лінгвокультурологічний та перекладознавчий аспекти) »  (науковий керівник – проф. Н. М. Совтис).

У січні 2018 р. до складу кафедри увійшов Вокальчук Євгеній Лукашович, кандидат педагогічних наук, випускник РДГУ. 1998 р. захистив кандидатську дисертацію «Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітньої школи». Працював учителем української мови і літератури в Рівненській середній школі № 1 (1981–1993), упродовж 1993 – 2002 рр. викладав ці дисципліни в Рівненському державному автотранспортному технікумі (РАТТ). Із 2002 – ст. викладач, із 2011 – доцент кафедри методики викладання  і культури української мови РДГУ. Основні напрями наукових інтересів: лінгводидактика, риторика, комунікативна лінгвістика, культура усного мовлення, спортивний теледискурс, неологія, неографія. Викладав навчальні дисципліни «Ділова українська мова» для студентів РАТТ, «Культура української мови», «Культура ділового мовлення», «Публічне мовлення», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Стилістика ділового мовлення», «Комунікативна лінгвістика» для студентів РДГУ та Національного університету «Острозька академія» (НаУОА); «Риторика», «Юридичне документознавство» для студентів Київського національного університету внутрішніх справ (Рівненська філія). Читав спецкурс «Актуальні напрями сучасних лінгводидактичних досліджень». Розробник і викладач сертифікатних програм «Ділова українська мова» (2007 – 2011 рр.), «Видавнича справа» (2012 р.) для студентів НаУОА. Член неографічної лабораторії «NEOLEX-Рівне» РДГУ. Автор понад 30 наукових статей, укладач словників авторських неологізмів в українській поезії ХХ ст., співавтор навчальних посібників «Сучасна українська літературна мова : зб. вправ і завдань на матеріалі творів Т. Г. Шевченка»  (Житомир, 2014), «Сучасна українська літературна мова: Вправи. Завдання. За творами Т. Г. Шевченка» (К., 2016; серія «Альма-матер»), літературний редактор журналу «VALIAZH» (із 2014 р.). Учасник міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів.

Викладачі кафедри активно працюють із філологічно обдарованою молоддю, стимулюють студентів до виконання наукових досліджень у різних галузях мовознавства (детальну інформацію про це див. у рубриці «НАУКОВА РОБОТА ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА К.Ф.ШУЛЬЖУКА ЗІ СТУДЕНТАМИ Й УЧНЯМИ – ЧЛЕНАМИ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК»).

Вартими уваги є й інші напрями наукової діяльності кафедри української мови імені проф. К. Ф. Шульжука, а саме:

1. Викладачі кафедри є експертами в різних галузях мовознавчої науки, до яких постійно звертаються науковці, що виходять на захист докторських і кандидатських дисертацій. Упродовж звітного періоду прорецензовано й написано близько 50 відгуків про автореферати дисертацій. Проф. Г.М. Вокальчук упродовж 2010–2015 рр. виступала офіційним опонентом на захисті 1 докторської та 7 кандидатських дисертацій, доц. О.О. Кузьмич опонувала на захисті кандидатської дисертації (Луцьк, 30.10.2015 р.). Проф. Г.М. Вокальчук, доц. О.О. Кузьмич готували експертні висновки на дисертаційні дослідження за спеціальністю 10.02.01 – українська мова.
2. 2012 р. Г.М. Вокальчук присуджено вчене звання професора. Вчене звання доцента 2013 р. отримала Н. В. Гаврилюк, 2014 р. – Ю. Є. Ричагівська.
3. У 2013–2014 рр. проф. Г.М. Вокальчук і доцент О.О. Кузьмич – члени спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 «Українська мова» у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (наказ № 1609 Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2013 р.); проф. Вокальчук Г.М.  (із 2015 р.) – член спеціалізованої вченої ради К 26.053. 25 (10.02.01 – українська мова) в НПУ імені М.П.Драгоманова.
4. Молоді вчені доценти Н.П. Щербачук і Н.В. Гаврилюк розробили Інтернет-сторінку „Кафедра української мови імені проф. К.Ф.Шульжука” з відповідним інформаційним забезпеченням. До того ж, підготовлено сторінку в Інтернеті, де окреслено проблематику й напрями діалектологічних студій, зокрема – особливості  збирання діалектної фразеології (доц. Кірілкова Н.В., ст. викл. Ричагівська Ю.Є.).

Значну увагу викладачі кафедри української мови імені професора К.Ф. Шульжука звертають на виховну роботу зі студентською молоддю, регулярно проводять виховні заходи різного формату. Приміром, починаючи з лютого 2011 року з нагоди Міжнародного дня рідної мови члени кафедри зорганізовують і проводять Тиждень української мови, у межах якого відбуваються різноманітні заходи, що зацікавлюють сучасного студента, привертають його увагу до мовних проблем у глобалізованому суспільстві, сприяють підвищенню рівня культури української мови в студентських колах. Щорічно 21 лютого викладачі кафедри української мови імені професора К.Ф.Шульжука організовують громадську молодіжну акцію „До словечка, до слів’ятка притулися – може, так хоч мови рідної навчишся”, що проводиться у форматі флеш-мобу з залученням місцевих ЗМІ на головній площі міста Рівного (куратори заходу – доц. Н.В. Гаврилюк Н. В., доц. Ю.Є. Ричагівська, доц. Т.М. Шкарбан, доц. Н.П. Щербачук).

Із червня 2013 р. викладачі кафедри долучилися до участі в соціальному проекті «Я, моя сім’я, мій рід, моя Земля» (автор ідеї та керівник – О.Б. Швець, керівник Острозького міськрайонного молодіжного клубу «ЗдравБудь»), що успішно реалізується на Рівненщині з 2012 р. Так, кафедра української мови імені професора К.Ф. Шульжука стала співорганізатором обласного молодіжного етнофестивалю «Новомалинська ЛЮБАВА» (с. Новомалин Острозького р-ну Рівненської обл., 16–19 серпня 2013 р.), метою якого було утвердження духовних, морально-етичних та естетичних цінностей українського народу, відродження самобутності культури Волино-Поділля, виховання в дітей і молоді любові до сім'ї, роду та держави, пропагування здорового способу життя, змістовного активного відпочинку, дбайливого ставлення до довкілля (співрозробник проекту – проф. Г.М. Вокальчук, учасники й виконавці окремих заходів: доц. Н.В. Гаврилюк, доц. Ю.Є. Ричагівська, доц. Н.А. Адах, асп. О.В.Кирилюк). У перспективі – налагодження міжнародної співпраці зі студентською й учнівською молоддю Польщі, Чеської Республіки (детальнішу інформацію про виховну роботу зі студентами див. у рубриці «ВИХОВНА РОБОТА ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ЗІ СТУДЕНТАМИ».

Члени кафедри української мови імені професора К.Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету натхненно й сумлінно продовжують традиції, закладені свого часу попередниками – видатними українськими мовознавцями, які щиро плекали рідне слово, употужнювали його енергетику, власними інтелектуальними напрацюваннями збагачували лінгвоукраїністику, виховували вдячних учнів і послідовників, які з гідністю несуть у майбутнє естафету високої професійності, загальнолюдських чеснот і відданості національним духовним скарбам.

І. Кафедра української мови
/Ровенського державного учительського (педагогічного) інституту
(1963-1970 рр.)

Кафедра як самостійний структурний підрозділ вишу функціонує з 1963 року, однак її історія розпочинається значно раніше – від  часу заснування Ровенського учительського (згодом – педагогічного) інституту. Із 1940 року викладачі української мови працювали в складі об’єднаних філологічних кафедр: мовознавства (1940–1961 роки) та української мови і літератури (1961–1963 роки).

1945 року кафедру мовознавства очолив старший викладач І. О. Борійчук, нагороджений орденом „Червона зірка” та медаллю „За відвагу”. У період становлення кафедри на ній  працювали старші викладачі й викладачі без наукових ступенів (переважно випускники Київського, Дніпропетровського, Харківського та Вінницького педагогічних інститутів)  М. Л. Перетятько, Л. Й. Спинул, О.А. Петровська, В. Д. Глущенко, Л. С. Бондаренко, Б. І. Боднар, П. М. Фесуненко (завідував кафедрою впродовж 1954–1959 років), Є. С. Регушевський, Я. В. Януш.

1959 року для підвищення науково-викладацького рівня на кафедру запросили кандидатів філологічних наук Я. О. Пуру та М. П. Івченка.

Основні наукові інтереси викладачів упродовж цього періоду були такими: числівники в слов’янських мовах (М.П. Івченко), синтаксис південно-західних говорів української мови (Я.О. Пура), фразеологія прозових творів І. Я. Франка (Б.І. Боднар), термінологічна (мовознавча) лексика в наукових і публіцистичних творах І. Я. Франка (Є.С.Регушевський) та ін.

1959 року на кафедрі була розроблена „Програма для збирання лексики Ровенщини”. У 60-і роки студенти філологічного факультету під керівництвом викладачів активно збирали топонімічні матеріали й діалектну лексику в селах Ровенської області для Діалектологічного атласу України, Загальнослов’янського лінгвістичного атласу [13, с. 97].     

У 1970/1971 навчальному році науково-педагогічний колектив кафедри української мови Рівненського державного педагогічного інституту (далі РДПІ) складався з 9 осіб і забезпечував викладання таких дисциплін: вступ до мовознавства, старослов’янська мова, сучасна українська літературна мова, українська діалектологія, історична граматика української мови, історія української літературної мови, порівняльна граматика східнослов’янських мов, методика викладання української мови, загальне мовознавство і педагогічна практика.

Із 1959 р. по 1971 р. кафедру української мови очолював кандидат філологічних наук, доцент М. П. Івченко (1903–1975 рр.). Упродовж  рівненського періоду він опублікував праці “Сучасна українська мова” (1960 р., 1962 р., 1965 р.), “Культура української мови” (1963 р.) та ін. Учений зазначав: “Протягом останніх п’яти років члени кафедри української мови працювали над такими проблемами: закономірності розвитку української мови (М. П. Івченко, Я. О. Пура, Б. І. Боднар), питання розвитку слов’янських мов (Т. М. Сніцаревич та Л. С. Бондаренко).

Викладачі кафедри М. П. Івченко, Я. О. Пура, Т. М. Сніцаревич беруть активну участь у роботі методоб’єднань шкіл, виступають із лекціями на науково-методичні теми. При виїздах на консультпункти та до шкіл, де відбувають практику студенти, члени кафедри подають методичну допомогу не тільки студентам-практикантам, але й вчителям шкіл” [14, с. 69–70].

Загальний стаж у вищій школі цього відомого мовознавця, педагога становить 40 років, ще 10 він працював у середній школі [12, с. 197]. 1974 року доцент М. П. Івченко вийшов на пенсію.

Уміння бачити повсякденні проблеми вчителя було характерним для завідувача кабінету української мови і літератури Ровенського інституту  удосконалення вчителів С.С. Мельничука. За його участі було розгорнуто роботу щодо вдосконалення навчальних планів і програм з української мови і літератури, підготовки й перепідготовки педагогів-філологів, організовано предметні (з української мови та літератури) курси, які проводилися на базі РДПІ. З 1963 по 1971 рік свій величезний досвід С.С. Мельничук передавав студентам-філологам, читаючи курс методики викладання української мови.

До 1972 року продовжує працювати на кафедрі Л.С. Бондаренко, яка завершує роботу над кандидатською дисертацією “Юрій Яновський і фольклор”. Після захисту дисертації Людмила Семенівна почала викладати літературознавчі курси на кафедрі української літератури.

Боднар Б.І. до 1972 року викладала “Вступ до мовознавства”, “Історичну граматику”, продовжувала роботу над кандидатською дисертацією “Фразеологія прозових творів І. Франка”, брала участь у підготовці “Словника мови творів І. Франка”, у семінарах із франкознавства, що відбувалися у Львівському університеті, збирала матеріали з бойківського діалекту, які були необхідні для коментування мови творів Івана Франка.

Основними курсами Т.М. Сніцаревича, який до 1973 року працював на кафедрі спочатку викладачем, а потім старшим викладачем, були “Історія української літературної мови”, “Сучасна українська літературна мова”, “Практикум з української мови”. Досліджуючи публіцистику І. Франка, Т. С. Сніцаревич підготував статті “І. Франко на сторінках журналів 70–80 років ХІХ ст.”, “Боротьба І. Франка проти буржуазного націоналізму і клерикалізму на сторінках журналів 70–80 років ХІХ ст.”.

Непересічною особистістю, глибоким ученим був кандидат філологічних наук, доцент Я.О. Пура (1925–2006 рр.), який працював на кафедрі української мови понад 25 років (1959–1989 рр.). Ярослав Остапович видав понад 80 наукових праць і кілька сотень газетних публікацій із краєзнавства, зокрема: “Говори західної Дрогобиччини” (Львів, 1958 р.); “Домашні завдання з старослов’янської мови” (Рівне, 1983 р.); “Сучасні прізвища Рівненщини” (у п’яти частинах) (Рівне, 1984–1990 рр.); “Назви річок басейну Горині, Ствиги та Середнього Стиру” (Львів, 1985 р.); “Озера Рівненщини” (Рівне, 1989 р.); “Походження назв населених пунктів Рівненщини” (Рівне, 1990 р.) та ін. Автор серії книг “Край наш у назвах” (Рівне, 1991 р., 1994 р., 2004 р., 2005 р.), присвячених топонімікону Дубенського, Радивилівського, Рівненського, Здолбунівського й Острозького районів, міста Рівного.

Бабій Ф.Й. був членом кафедри з 1965 по 1980 рік. 1976 року закінчив однорічну аспірантуру в Інституті мовознавства Академії наук України. Кандидатську дисертацію “Побутова лексика говорів середнього басейну Горині (на матеріалі назв одягу, взуття та головних уборів)” захистив 1980 року. Публікував праці з фонетики, діалектної фразеології, зокрема: “Фразеологія в мові населення Березнівського району Ровенської області” (1971 р.), “Деякі ізофони говірок середнього басейну Горині” (1974 р.), “Назви головних уборів Ровенського Полісся” (1975 р.). Федір Йосипович  брав активну участь у профорієнтаційній роботі, був лектором товариства “Знання”, “Педагогічного товариства”, систематично виступав із доповідями серед широких верств населення [15, с. 8].

Певний час працювала на кафедрі О.М. Дзівак (Крижанська), випускниця філологічного факультету РДПІ 1963 року. У 1965–1970 роках – асистент кафедри. 1970 року Оксана Миколаївна вступила до аспірантури при кафедрі української мови Київського державного педагогічного інституту. Працювала над кандидатською дисертацією “Лексика на означення кольорів в українській мов”, яку захистила 1975 року. У 1973–1975 роках викладала сучасну українську літературну мову для студентів російського відділення філологічного факультету. 1975 року переведена на кафедру педагогіки і початкового навчання.

1968 року на кафедру прийшла М.С. Рогаль, яка була першою аспіранткою акад. В. М. Русанівського. 1969 року Марта Степанівна захистила кандидатську дисертацію “Лексичні запозичення в українських літописах кінця ХVII – І половини ХVIII ст.”. М.С. Рогаль читала історичну граматику, історію української літературної мови, розділи провідного курсу “Сучасна українська літературна мова”. У наукових розвідках дослідниця висвітлювала питання походження української мови, формування її лексичного складу в різні історичні періоди, опрацьовувала проблему запозичень, характеризувала зміни в морфемній будові лексем тощо (“Польська мова як джерело чеських лексичних запозичень в українських літописах кінця XVII – першої половини XVIII ст.”, 1968 р.; “Полонізми в українсько-білоруській діловій мові XIV–XV ст.”, 1982 р.; “Лингводидактическая интерпретация сопоставительного описания русской и словацкой лексики”, 1983 р.).

1970 року до аспірантури вступила викладач кафедри Я.В. Януш, яка перед цим читала лекційний курс із сучасної української літературної мови для студентів педагогічного факультету, вела практичні заняття на філологічному факультеті, керувала педпрактикою студентів. Після захисту кандидатської дисертації “Значення творчості І. Карпенко-Карого в історії мови української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.” (1971 р.) Ядвіга Вацлавівна, витримавши конкурс на посаду доцента, повернулася на кафедру української мови, де працювала до вступу до докторантури в 1980 році. Докторську дисертацію “Мова української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст.” Я.В. Януш захистила в грудні 1990 року.

Викладачі кафедри брали активну участь у науково-дослідницькій роботі, друкували статті в журналах “Мовознавство”, “Українська мова і література в школі”, виступали з доповідями на республіканських і всесоюзних наукових конференціях.